Цей документ був засекреченим в архівах КДБ більш як півстоліття.
Його авторка - селянка Павлюк, яка переховувала одного з керівників підпілля. Її арештували і піддали тортурам. Після цього відпустили з умовою, що вона має видати підпільника.
І жінка, і її родина наклали на себе руки, лишивши по собі ось цю записку...
«Слава Україні!
Українці, не судіть мене, що я стратила своє життя. Я не хотіла йти не енкаведистсьсі тортури, якими вже 2 листопада від сьомої години вечора і цілу добу мучили мою сестру і мого швагра, племінницю. Ми вмерли й гордимося своєю смертю. Героям слава! Від них вимагали, щоб вони зрадили Батьківщину і видали провідників, але в нас – присяга, яку ми додержали до кінця свого життя. Слава Україні! За тебе, Україно, не дрогне рука випити отруту і тобі не зрадити».
Український контент
«Слава Україні!
Українці, не судіть мене, що я стратила своє життя. Я не хотіла йти не енкаведистсьсі тортури, якими вже 2 листопада від сьомої години вечора і цілу добу мучили мою сестру і мого швагра, племінницю. Ми вмерли й гордимося своєю смертю. Героям слава! Від них вимагали, щоб вони зрадили Батьківщину і видали провідників, але в нас – присяга, яку ми додержали до кінця свого життя. Слава Україні! За тебе, Україно, не дрогне рука випити отруту і тобі не зрадити».
Український контент