Діди воювали, або війна, яку українців заставили забути

Ця війна на сьогоднішній день офіційно не завершена. За 8 місяців загинуло 15 тисяч українців, 100 тисяч пройшли табори з них 25 тисяч живими не вийшли, сумарно в 15 разів більше ніж у сучасній АТО. Агресор і далі висуває територіальні та політичні претензії.Мудрий вчиться на чужих помилках, а дурень на своїх, так можна охарактеризувати відношення українців до уроків своєї історії. Відносини з нашими, як східними, так і західними сусідами ("визволителями", "цивілізаторами", "культуртрегерами") не завжди були братськими та безболісними для українців.
продовження

Приєднуюсь до побажань сумчан і шлю найщиріщі побажання тому поколінню,яке в молодості служили у військово-морському флоті

Вячеслав Мазуренко,мичман,підводник атомного підводного човна.

Пример для украинских снайперов,как надо щелкать русских оккупантов на Донбассе.

 Речь идет о знаменитом финском снайпере Симо Хяюхя. Как только СССР вторгся на территорию Финляндии, его, как и других, призвали на службу в Suojeluskunta (Белый отряд). Симо взял ружье М-28 и покинул свою ферму. Симо забросили на передовые позиции. За три месяца участия в боевых действиях, вплоть до ранения, Хяюхя уничтожил 705 русских солдат огнем из винтовки, и ещё более 200 из пистолета и пистолета-пулемета. По свидетельству Роберта Брантберга за один только день 21 декабря 1939 года Хяюхя застрелил рекордное количество, — 25 советских солдат. За три первых декабрьских дня общий счёт был 51 солдат.

Есть в истории России не только выдающиеся мужи, но и не менее выдающиеся и талантливые женщины....

История России это не только история подлости, клятвоотступничества и разного рода предательства. История России это также и история разного рода жуликов и обманщиков, которые волей неволей, но оказали своей стране более чем медвежью услугу. К примеру, в России и по сей день бытует миф о сумасшествии императора Павла, обоснованный прежде всего тем, что этот монарх, так же как Петр за 100 лет до него пытался реформировать свою восточную страну на западный манер. За что собственно и был убит заговорщиками в ночь с 23 на 24 марта 1801 года.
Олег Чеславський
Далі

Коля Томенко як монумент ганьби Лаври

Відчуття міри – то важливо.

Особливо для великих чиновників і вічних депутатів. Таких, як активний комсорг Коля Томенко. Вже так засидівся у владних кріслах, що перестав адекватно сприймати дійсність. Вирішив “шкарябнути” історію. Увічнити своє знамените, у вузькому колі, прізвище в граніті. І щоб стояв той камінь у самому серці древнього Києва – в Нацзаповіднику у Лаврі. А шо? Скромно і на віки! І щоб фоном для Колі служив хтось дійсно безсмертний. Наприклад, сам Кобзар – Тарас Шевченко. А чо? Влада у Колі є завжди. І гарні гроші, невідомого походження, теж. Отож, збагатити заповідну землю Лаври якимось архітектурним “шедевром” – нема проблем! Які там папірці-дозволи! Пацан сказав і сделал! Вфсьо чотко!
Детальніше далі

Как на крови и слезах собственного народа друг,товарищ и последователь Сталина «албанский мясник» Энвер Ходжа строил у себя коммунистический рай.

Энвер Ходжа более 40 лет правил Албанией. Он породил самый жестокий и абсурдный из коммунистических режимов в Восточной Европе. Тень железного занавеса и тотального обнищания оставленного «Далматским Сатаной» до сих пор преследуют населения этой небольшой страны на побережье Адриатики. Албанцам выпала судьба отсталой провинции сначала Римской, а затем Османской Империи. Изменить историю выпал шанс в конце Второй мировой войны. Молодой лидер местных сил сопротивления Энвер Ходжа присоединился к Красной Армии и быстро наладил хорошие отношения с гораздо более мощным «вождем коммунизма» с Севера. На Сталина он равнялся сам и тоталитарный режим, порожденный Москвой, копировал в своих владениях.
продовження тут