Откуда єсть, пошлі "русскіє Івани", або від Йибана до "івана" адзін шаг

Відомо, що "чісто рускоє імя Іван" є трансформованим іудейськім Йоанн. Потрапило до сучасних кацапів разом із казахами- християнами. В тюркському варіанті це ім'я звучало трохи нецензурно - Йибан. Та то таке. Відомо що так звана "історія россії" зліплена із брехні та вигадок, Одна із них - ким були ці Йибани.
1. Йибан І - його ви не знайдете ні в одному довіднику із "чісто русскай исторії". Під цим ім'ям був відомий у хрещені, один із перших московитських християнських святих, молодший брат хана Бату, хан Мухаммед. Він прийняв монаший постриг у молодому віці і не залишив нащадків. Йому належав найпівнічніший Юрт - Тотьменський.
 2. Йибан ІІ - цей персонаж відомий у фентезійних оповідках мацковських пропагандонів, як "Іван Каліта".
продовження тут

Версия Александра Кочеткова: Миротворцы ООН, летальное оружие и раздвоение пиар-личности

Диверсанты, говорите? Ну-ну, удобная версия, универсальная. До Винницкой области, между прочим, от фронта никакой дрон не долетит. И поверить, что какая-то диверсионная группа попрется в центральноукраинскую область именно тогда, когда там проводятся антитеррористические учения — это как повестись на то, что мусор из Львова не вывозил лично Андрей Садовый.
детальніше тут

Відсутність розслідувань – показник злочиної недбалості керівництва найвищого рівня України

Якщо протягом двох років злітає в повітря чотири склади боєприпасів (Калинівка, Балаклія, Маріуполь, Сватово), то можна скільки завгодно звинувачувати в цьому Росію, диверсантів, але починати треба з того, хто відповідає за оборону та безпеку держави.  Нашому Гаранту ніколи,він зайнятий торгівлею посадами и нескінченними корупціонними схемами. Власним збагаченням. Як можна довірити оборону держави тому, хто не здатний убезпечити патрони в тилу. Навіть один вибух складу боєприпасів мав би мати наслідком публічного процеса над злочинцем або некомпетентним службовцем. Чотири інцеденти – це вже відвертий саботаж системи безпеки та оборони, за яку має нести відповідальність керівництво найвищого рівня.

Кроваві злочини більшовиків проти українців.

Чия б корова мукала!
 Росія здійснила лінгвоцид на Кубані, а звинувачує Україну в "етноциді росіян в Україні", в тому, чого не існує в природі. Нагадаю, що на час розвалу Російської імперії більшість населення Кубані були українцями, а українська мова в цьому краї переважала. 1918 року офіційними мовами в Кубанській Народній Республіці були російська й українська. Тривали переговори про її входження до складу Української Держави. Згодом білогвардійці з Добровольчої армії підступно вбили лідера КНР, етнічного українця Миколу Рябовола, а більшовики шляхом жорстокого терору встановили там радянську владу.
детальніше тут

Ліквідація Січі: капітуляція чи безвихідь

1775 року відбулася прикметна подія, яка завершувала козацьку добу в українській історії. Тоді за наказом цариці Єкатерини ІІ російські війська оточили, окупували й зруйнували Запорозьку Січ. Цілеспрямований наступ на систему козацького військово-адміністративного устрою розпочався ще за царя Петра І, але тогочасні політичні обставини не дозволяли ні йому, ні його ближчим наступниками знищити цей осередок гуртування українців у політичну структуру.
детальніше тут