Міфи про козаків, які вигадала російська пропаганда

В Україні одразу 3 свята – Покрови Пресвятої Богородиці, Захисника вітчизни і День козацтва. Російська пропаганда розповсюдила чимало брехливих фактів про козаків, мовляв, ті були завзятими пияками, походи здійснювали тільки ради грабунків та ще й прагнули союзу з Росією. Якими ж насправді були козаки та за що боролися? Міф перший: козаки – це колишні селяни. Саме слово «козак» з тюркської означає «вільна людина». Через закріпачення українців у Речі Посполитій селяни тікали у вільні степові землі, які звалися Диким полем. До них приєднувалися православні священики, яким складно було зробити кар’єру у католицькій Польщі, бояри, які несли військову службу у короля та були невдоволені низькою зарплатою, а також багаті магнати, які прагнули особистої влади.
Детальніше тут 

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!

Відважний змаг норовистого «Прута»

У 1939-му його призвали до польського війська: брав участь у німецько-польській війні у складі артилерійської частини. Повернувшись із війни у рідне село, одружився. Коли почалася радянсько-німецька війна, активно долучився до творення української адміністрації та міліції; від березня 1942-го до осені 1943-го служив в УДП (Українська допоміжна поліція). Саме тоді за завданням проводу ОУН навесні 1943-го на посаді повітового військовика готував місце для відділу УНС в околицях Поляниці та Микуличина. У листопаді Павло вступив у ряди УНС (Українська національна самооборона), а перед цим — улітку 1943-го — став членом ОУН.
детальніше далі

Світлини та документи УПА з розсекречених архівів СБУ 75 років від створення Української повстанської армії

Національний узбецький відділ при УПА-Північ. 1943 рік. 75 років від створення Української повстанської армії, зокрема грузини, євреї, азербайджанці, бельгійці, росіяни, татари та ін., які приєднувалися до визвольного руху ОУН і УПА під ідеєю підняти національно-визвольні революції у своїх країнах внаслідок виснаження тоталітарних режимів Німеччини та СРСР у взаємній боротьбі. Відповідно до рішень першої конференції поневолених народів Сходу Європи та Азії, що була проведена 21–22 листопада 1943 р. у с. Ілляшівка (сучасне с. Ляшівка) на Рівненщині, було сформовано Комітет поневолених народів, у чиї функції входило формування національних повстанських відділів при УПА
Детальніше тут

«Бандерівський інтернаціонал»: неукраїнці в лавах УПА

14 жовтня в Україні відзначають 75 річницю створення Української повстанської армії – УПА. Щоправда, дата 14 жовтня 1942 року є доволі умовною. Про це Радіо Свобода розповів знаний дослідник українського національно-визвольного руху в ХХ столітті, історик  Иван Петриляк Іван Патриляк: «Цілком очевидно, що це символічний день, адже жодна армія, навіть партизанська чи то повстанська, не може виникнути протягом одного дня. Можна вести мову про те, що перші бойові акції проти німецької окупаційної влади, якщо говориться про ОУН(б), – ОУН, очолювана Бандерою – яка пізніше організувалась у повстанську армію, розпочалися з лютого 1942 року. Тоді був комунікат до членів підпілля ОУН(б) із дозволом застосовувати зброю проти німецької адміністрації не лише для оборони, а й для виконання різних завдань.
Детальніше тут

З СВЯТОМ ШАНОВНІ УКРАЇНЦІ!