понеділок, листопада 20, 2017

ЦЕ НЕ МИ.

"Это не мы". Эти слова рефреном проходят через годы, через всё новые и новые преступления Советской, а ныне и российской власти. Они этого не делали, их там не было и нет, они не при делах, они, вообще здесь не при чём. Они все в белом. Они борются за мир и коллективную безопасность, они не занимаются экспортом революции. Они также считают своим долгом бороться с мировым терроризмом, и как все помнят, поведал миру солнцеликий, этих самых террористов будут мочить в сортире. Это не мы, это всё они - немецкие фашисты, империалисты, террористы, укры. Они врут вам в лицо, иногда спокойно и нагло, иногда истерично, колотясь в пароксизме праведного гнева, ежели вы, по их мнению, коснулись своими грязными лапами "всего, что нам дорого". Они пишут толстые книги, печатают статьи, чтобы доказать - всё было не так, вы всё врёте, стремясь опорочить всё доброе и светлое, что было в их славной и великой истории.
детальніше далі

Як Крим увійшов до складу УРСР Міф про «царський подарунок» Хрущова

Одним із найбільш отруйних імперських міфів Кремля є розповідь про те, що тодішній Перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов, виходячи з невідомо яких міркувань, на початку 1954 року «раптом» вирішив приєднати «споконвічно російський» Крим до складу України. Без нібито «жодних законних підстав». Саме ця брехлива вигадка використовувалася навесні 2014 року «в обгрунтування» російської окупації Криму. Як насправді відбувалися події? Після сталінської депортації татар, греків, болгар та інших національностей (1944 р.) півострів опустів. Занепадало сільське господарство. Сюди почали вербувати російське населення, але відродження життя, особливо на селі, йшло дуже повільно. О. Аджубей у своїх спогадах пише про поїздку з Хрущовим восени 1953 р. до степової зони Криму.
детальніше

По сторінкам історії ОУН-УПА.НЕСКОРЕНИЙ: 12 ФАКТІВ ПРО ЖИТТЯ І СМЕРТЬ ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ

Його життя – приклад безкомпромісної боротьби до останнього подиху. Його не зупиняли ні війни, ні полон, ні еміграція. Він до останнього подиху був вірний обраній меті. Сьогодні виповнюється 125 років з дня народження полковника Армії УНР, команданта УВО, голови Проводу українських націоналістів, першого голови ОУН Євгена Коновальця. ІА «Дивись.info» вирішила зробити підбірку цікавих фактів про життя і смерть провідника ОУН. Євген Коновалець народився у Зашкові, у вчительській родині. Багато чоловіків у сім’ї обрали шлях священиків. Дідусь майбутнього провідника був парохом у Зашкові, двоє дядьків – у Страдчі та Малехові.
детальніше тут

ЗЛОЧИНИ РУСЬКОГО "СТАРШОГО БРАТА" ПО ВІДНОШЕННЮ УКРАЇНЦІВ.


 Для кращого усвідомлення вищесказаного хочу залучити матеріали цінної праці Григорія Півторака «Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов». У ній подано перелік заходів, проведених російською імперією на знищення української ідентичності, в хронологічному порядку. Подаю цей «графік знищення» з деякими невеликими скороченнями тексту і окремих епізодів:
1686 р. — ліквідація автономії української церкви, незаконне й насильницьке приєднання Київської митрополії до Московського патріархату і встановлення Московським патріархатом контролю в Україні над церквою, освітою і культурою.
1687 р. — вимоги Москви до гетьмана України сприяти збільшенню змішаних шлюбів між українцями і росіянами («Коломацькі статті»).

неділю, листопада 19, 2017

ТИПОВОЙ ДЕНЬ РЯДОВОГО РОССИЯНИНА, ПРЕИСПОЛНЕННОГО ПРЕЗРЕНИЕМ К ЗАПАДНОЙ ЦИВИЛИЗАЦИИ.

Россиянин просыпается утром и идет умываться. Чистит зубы. Кстати, зубную щетку запатентовал в 1870 году американец Уодсворф. А зубную пасту в тюбике изобрел в 1892 году американец Шефилд. 
 В Россию же это достижение проклятого Запада попало лишь в середине XX века...
 Если россиянин – мужчина, он, как правило, бреется по утрам. Кто-то предпочитает электробритву – ее изобрел британец Шик в 1927 году. Но многие российские мужчины предпочитают бриться бритвенным станком с тонюсенькими лезвиями. Его изобрел в 1895 году американец Жиллет.
продовження тут

"ЗАБУТА ВІЙНА" ЗАХІДНА ПРЕСА ПРО УКРАЇНУ.

Громкие заявления польских чиновников, сделанные в адрес Украины, все еще резонировали на прошедшей неделе. И хотя президент РП Анджей Дуда дал понять, что все-таки собирается посетить нашу страну в декабре, а информация о запрете на въезд в Польшу для главы украинского Института национальной памяти Владимира Вятровича не подтвердилась, обе стороны остались при своем. На прошедшей неделе стало ясно, что продолжение поиска и эксгумации польских жертв конфликтов и репрессий первой половины ХХ века — главный на сегодня камень преткновения — украинская сторона поставила в прямую зависимость от восстановления демонтированного недавно в Польше памятника УПА. Для польской стороны, оценивающей УПА исключительно как вдохновителей, организаторов и прямых участников массового убийства поляков в 1943-1944 годах, это условие является однозначно неприемлемым.
продовження далі