Штрайхер ждёт...

Пишут, что, когда на редактора журнала "Дер Штюрмер" Юлиуса Штрайхера накинули петлю, он ещё успел крикнуть "Хайль Гитлер". Так и умер с именем своего кумира на устах. Личность это была совершенно отвратительная даже по нацистским меркам. Настолько, что его, Штрайхера, общества, как говорят, чурались даже сами нацисты. Да, что характерно, мерзавец, нацист и, разумеется, ярый антисемит был абсолютно искренен и до конца оставался верен нацистской идеологии. Был, что называется "true believer". Интересная деталь. На Нюрнбергском процессе его адвокат пытался строить свою защиту на том, что, якобы "Дер Штюрмер" никто не воспринимал всерьёз.
продовження далі

РОССИЯ. Великих катастроф никто еще не ждет. А зря

Сколько до этого было разбившихся пассажирских самолетов и утонувших пароходов с пассажирами, публика узнала позже, когда была открыта информация. Но в то время, когда случались катастрофы, совок ничего не знал и жил своей повседневной жизнью. Безусловно, Путин прекрасно знает эти формулы, а потому его правительство старательно замалчивает подобные факты. К таким фактам можно отнести засекречивание потерь войны РФ в Украине и Сирии. Это делается именно для того, чтобы сторожевой пес не сорвался с цепи и не загрыз хозяина.
Детальніше тут

ЦЕ НЕ МИ.

"Это не мы". Эти слова рефреном проходят через годы, через всё новые и новые преступления Советской, а ныне и российской власти. Они этого не делали, их там не было и нет, они не при делах, они, вообще здесь не при чём. Они все в белом. Они борются за мир и коллективную безопасность, они не занимаются экспортом революции. Они также считают своим долгом бороться с мировым терроризмом, и как все помнят, поведал миру солнцеликий, этих самых террористов будут мочить в сортире. Это не мы, это всё они - немецкие фашисты, империалисты, террористы, укры. Они врут вам в лицо, иногда спокойно и нагло, иногда истерично, колотясь в пароксизме праведного гнева, ежели вы, по их мнению, коснулись своими грязными лапами "всего, что нам дорого". Они пишут толстые книги, печатают статьи, чтобы доказать - всё было не так, вы всё врёте, стремясь опорочить всё доброе и светлое, что было в их славной и великой истории.
детальніше далі

Як Крим увійшов до складу УРСР Міф про «царський подарунок» Хрущова

Одним із найбільш отруйних імперських міфів Кремля є розповідь про те, що тодішній Перший секретар ЦК КПРС Микита Хрущов, виходячи з невідомо яких міркувань, на початку 1954 року «раптом» вирішив приєднати «споконвічно російський» Крим до складу України. Без нібито «жодних законних підстав». Саме ця брехлива вигадка використовувалася навесні 2014 року «в обгрунтування» російської окупації Криму. Як насправді відбувалися події? Після сталінської депортації татар, греків, болгар та інших національностей (1944 р.) півострів опустів. Занепадало сільське господарство. Сюди почали вербувати російське населення, але відродження життя, особливо на селі, йшло дуже повільно. О. Аджубей у своїх спогадах пише про поїздку з Хрущовим восени 1953 р. до степової зони Криму.
детальніше

По сторінкам історії ОУН-УПА.НЕСКОРЕНИЙ: 12 ФАКТІВ ПРО ЖИТТЯ І СМЕРТЬ ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ

Його життя – приклад безкомпромісної боротьби до останнього подиху. Його не зупиняли ні війни, ні полон, ні еміграція. Він до останнього подиху був вірний обраній меті. Сьогодні виповнюється 125 років з дня народження полковника Армії УНР, команданта УВО, голови Проводу українських націоналістів, першого голови ОУН Євгена Коновальця. ІА «Дивись.info» вирішила зробити підбірку цікавих фактів про життя і смерть провідника ОУН. Євген Коновалець народився у Зашкові, у вчительській родині. Багато чоловіків у сім’ї обрали шлях священиків. Дідусь майбутнього провідника був парохом у Зашкові, двоє дядьків – у Страдчі та Малехові.
детальніше тут