«ГОЛУБІ МІРА» ЧИ ПРОДАЖНІ КУРКИ?

Йде четвертий рік війни Росії з Україною. Українські артисти досі не визначилися, на чиєму вони боці. Українські глядачі-слухачі досі не визначилися, на чиєму вони боці (ім нравітся музика — при чому тут політика). Давненько щось не було чути про перебіжницю Ані Лорак (вона ж за паспортом — Кароліна Куйєк), геть, видно, бідака, по російських «птіцефабріках» заїздилася… Ні інтерв’ю в прапагандистських рашистських ЗМІ, де наша «зірочка»-«голубь міра» несе «дабро», «любофь» та іншу ахінею, порівнюючи Україну з «больной мамой», ні афіш концертів…
детальніше тут

ПРОПЛАЧЕНОЕ КРИКЛИВОЕ ДЕРЬМО НА РОССИЙСКИХ ТЕЛЕШОУ.

Действительно на российские ток-шоу, гости ходят более или менее одни и те же, например, Михаил Бом… Майкл Бом — бывший страховой агент, переехавший в Россию из США. В ток-шоу его представляют как «независимого журналиста», хотя он никогда не работал журналистом и лишь несколько лет писал колонки для российской газеты на английском языке The Moscow Times — The Insider.
По теме Украины — всегда одни и те же морды, а где ты других возьмешь – тема опасная. Нужно, чтобы они орали и не зарывались. Допустим, бедный Ковтун, он платник, сидит на зарплате, — такой официальный проплаченный враг России.
Детальніше тут

ЗАСУДЖЕНІ,АЛЕ НЕ СКОРЕНІ

Для радянської системи мало було просто ув’язнити опонента чи ворога. Людину необхідно було неодмінно «перевиховати», читай – зламати. Тому що ідейний ворог залишався небезпечним, навіть будучи заґратованим. 8 липня 1975 року на стіл до керівника компартії УССР Щербицького потрапила доповідна від КГБ про українських дисидентів – фігурантів великої справи «Блок», які на той час перебували у таборах. Кагебісти одразу ж акцентували увагу, що не дивлячись на заходи «профілактичного й виховного впливу», більшість засуджених залишаються на ворожих по відношенню до радянської влади позиціях.
Детальніше тут

Августо Піночет: генерал, який одягнув на націю «залізні штани»

Августо Хосе Рамон Піночет Уґарте (ісп. Augusto Jose Ramon Pinochet Ugarte; нар. 25 листопада 1915, Вальпараїсо — пом. 10 грудня 2006, Сантьяго) — президент Чилі (1974–1990), диктатор, головнокомандувач Збройних сил Чилі, пожиттєвий сенатор Чилійського парламенту. Його правління має багато прихильників серед правих, у першу чергу через створення в Чилі під час військового режиму вільної ринкової економіки, інтегрованої в світову економіку, і сильну присутність приватного сектора. Ця зміна в економічній моделі призвела до швидкого макроекономічного зростання, яка перетворила Чилі на одну з країн з найбільшим економічним бумом і найвищим рівнем людського розвитку в Латинській Америці.
продовження далі

.Сторінки історії. УПА про ставлення до росіян

УПА про ставлення до росіян: "Російський народ — наш безпосередній сусід, і співпраця наша може розвиватися дуже успішно, якщо буде вона будована не на імперіалістичних співвідношеннях, а на справжній дружбі і рівноправності". "Історична Правда" оцифрувала публіцистичну статтю "Наше становище до російського народу". Автор цього тексту - Осип Дяків на псевдо "Горновий" - підполковник-політвиховник УПА, крайовий провідник ОУН Львівщини, заступник голови Генерального секретаріату Української Головної Визвольної ради. Написано не пізніше 1949 року.
Детальніше