“Двомовність Для України – Це Поцілунок Смерті” – Інтерв’ю З Професором Колумбійського Універсітету Юрієм Шевчуком

Професор Колумбійського універсітету Юрій Шевчук. Фото: Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка 
Як в Україні досі діють радянські механізми русіфікації? Чому іноземні студенти хочуть вивчати, але не можуть практикувати українську? І які є ознаки колоніальної ментальності в нашому повсякденному спілкуванні? Про це розмовляло з професором Колумбійського універсітету, викладачем української мови Юрієм Шевчуком hromadske.ua. 
 У якому стані зараз українська мова, якщо її порівнювати з іншими мовами пострадянського простору? Я не настільки обізнаний зі станом мов пострадянського простору, щоб порівнювати.
Далі

ОБРАЩЕНИЕ К РОССИЯНАМ: ВЫ ЗАСЛУЖИЛИ НЕ НЕНАВИСТЬ НАШУ, А ПРЕЗРЕНИЕ - КАК ЗМЕИ И ТАРАКАНЫ

Мы очень долго пытались сохранить с вами нормальные отношения, пытались, несмотря ни на что. Пытались, закрывая глаза на многое, но веря в лучшее. Несколько веков мы были вашим щитом, защищая ваши южные рубежи, погибая в кровавых схватках. Украинцы храбро сражались во многих войнах Российской Империи, войнах, абсолютно чужих нам. Нашими жизнями, хоть и без нашего согласия, была оплачена индустриализация. Мы приняли первый удар Рейха и вынесли на себе основную тяжесть оккупации.
детальніше тут

Битва під Віднем 1683 року: між пропагандою і фактами

Через 330 років поляки і українці вважають перемогу над Османською імперією спільною частиною своєї історії.
Це тішить. Це нас єднає. Однак ми не бачимо можливості точного окреслення внеску окремих націй у цю перемогу. Битва під Віднем 1683 року була переломною подією в історії Європи. 12 вересня під мурами австрійської столиці в зіткненні з коаліцією християнських військ (австрійсько-німецько-польських) Османська імперія зазнала поразки, котра започаткувала її поступовий захід і подальше [внаслідок Першої світової війни] падіння.
продовження

"Даже если у тебя миллиарды, ты не можешь быть уверен, что завтра не придут и все не поделят. Потому и п*здить надо сейчас", - блогер про "совок" 
На думку журналіста, совок не пройшов виховання власністю. Ось все, що його оточує - не його. Квартира не його, вулиця, будинок, країна - взагалі все...Про це на своїй сторінці у Facebook пише журналіст Леонід Канфер, передають Патріоти України. Далі - мовою оригіналу. "Френдов с тонкой душевной организацией я прошу воздержаться от прочтения этого поста. Я буду много ругаться и большей частью матом. У "русского мира" есть свои смотрящие. Есть свои "подшерстки". Подпевалы и певцы. Просто идиоты и полезные идиоты... Мы в Украине почему-то думаем, что это где-то там, за поребриком. За линией разграничения, по ту сторону окопов.
детальніше тут

ІСТОРІЯ ЯКУ ПОТРІБНО ЗНАТИ (НЕ ВИЗНАНА НАЦІЯ – МОСКАЛІ)

Всі знають, що на кожній території окремої держави проживає корінне населення зі своєю національністю, мовою і культурою, своїми традиціями. А також проживають і інші народи-меншини. Так у Білорусії – білоруси, в Україні – українці та інші національності. А яке корінне населення Росії? Скажете росіяни, можна і так сказати. Росія це Євразія і складається вона з різних національностей, але візьмемо конкретно руских, це народ як і білоруси і українці веде свій родовід з часів Київської Русі, це словянські народи. А чи багато людей знають, що є народ без національності? Який вже більше тисячу років проживає на території росії ( до речі на своїй території).
детальніше тут

ПРЕМЬЕР ПОЛЬШИ ПРИРАВНЯЛ ХМЕЛЬНИЦКОГО К ГИТЛЕРУ

Ожидать адекватного ответа на заявление Моравецкого с нашей стороны не приходится.
 Киев играет в ту же игру, что и Варшава: «Свои — не злодеи, чужие — не герои»
 Лекция премьер-министра Польши Матеуша Моравецкого по истории польско-еврейских отношений стала новой — и определенно не последней — соломинкой, ломающей горб верблюда отношений польско-украинских. Потому что цитирование некоего раввина, поставившего Богдана Хмельницкого в один ряд с Адольфом Гитлером и Генрихом Гиммлером, в украинском публичном пространстве однозначно интерпретируется как очередное "иду на вы!". Тем более ввиду статуса говорящего. Причем контекст в лучшем случае будет проигнорирован, в худшем (и более вероятном) — воспринят как отягчающее обстоятельство.
Детальніше тут

ПОЛЬСЬКА "ПРАВДА" І ІСТОРИЧНІ ФАКТИ

Коли ухвалюють такі закони, як про Інститут національної пам'яті у Польщі, здається, що історія і справді нічому не вчить. Набули чинності Польський закон про заборону "бандерівської ідеології" поправки до закону про Інститут національної пам’яті (ІПН) Польщі, що завдали болючого удару по українсько-польських відносинах та спричинили скандал світового масштабу. "У цій ситуації не потрібно керуватися емоціями. Одночасно польська сторона повинна послідовно боротися за правду. Протягом багатьох років занадто часто ми чули брехню про т. зв. польські табори смерті. Ми не можемо дозволити, щоб відбувалися подібні речі, і саме для того потрібен цей закон. Він ніяк не стосується наукових досліджень або, не приведи господи, фальсифікації правди про Голокост", — наголосив прес-секретар президента Польщі Кшиштоф Лапіньский.
детальніше тут