понеділок, березня 26, 2018

Зачистка історичної пам’яті українців

Не секрет, що українізація була лакмусовим папірцем, який допоміг владі виявити кандидатів у розстрільні списки. Окупанти цілеспрямовано знищували свідомих українців, нашу мову, історію, культуру. Зловісний Дніпрогес повністю стер пам’ять про Запорізьку Січ, поховав у баговинні могили січовиків, козацькі церкви. Ентузіасти, які виривали у будівників “світлого майбутнього” фрагменти нашої історії, описували те, що мало затонути, створили музей Дніпробуду. Це був музей смерті козацтва, царських скифів. Усіх працівників музею (крім двох сексотів) було знищено, експонати загублені. Навіть у часи радянсько-німецької війни уряд дбав не про народ, який залишався під гітлерівцями, а про те, як найбільше знищити наших святинь, наших пам’яток.Стирателі пам’яті працювали…
детальніше тут

Як гартувалася лють. Польська ксенофобія у Львові.

Автор: Винничук Юрій.
Окрилений уже згадуваною промовою польського прем'єра, я вирішив погортати львівську пресу за кілька років. Не кидаючи оком на сплюндровану Волинь разом з Холмщиною і Підляшшям, де горіли церкви і священицькі бороди, де вбивали ще задовго до того, як події на Волині стали "геноцидом". Нагадуємо, що 11 лютого польський прем'єр порівняв Хмельниччину з Голокостом.
 А ось Львів 1934 рік 31.01. 
Група польської молоді побила єврейських студентів Політехніки.
 28.02. Польські патріоти шпурнули смердючу бомбу в єврейську крамницю, що торгувала набілом (згідно з неологізмом укрТВ – молочкою – Ю.В.).
 26.05. Група з 50 студентів увірвалася до будівлі Взаємної допомоги студентів-євреїв і кинула петарду зі смердючим газом, побила кількох єврейських студентів і знищила вітрину.  Далі

КРИВАВІ ЗЛОЧИНИ НКВС.Мародери "Великого терору": Як збагачувалися співробітники НКВС, продаючи в Києві речі розстріляних людей

Злочини проти людства і людяності, які здійснював СРСР у період "Великого терору" 1937-1938 років, супроводжувалися масовим мародерством. Історик, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Володимир Бирчак ознайомився з матеріалами кримінальної справи співробітника НКВС Петра Бабічева, які знаходяться у відкритих архівах СБУ. В публікації інтернет видання "ГОРДОН" він розповів, чому представники спецслужби часто займалися мародерством, як добре була налагоджена торгівля речами вбитих людей і скільки співробітники НКВС заробляли, приторговуючи одягом розстріляних.
 На фото: geocaching.su Обувь узников концлагеря Майданек Далі матеріал викладено мовою оригіналу.
детальніше далі

неділю, березня 25, 2018

Бонапартизм без Бонапарта

Як фобія політизації військової верхівки перешкоджала українським державним проектам.  
Кажуть, що на два Майдани українці виходили не з матеріальними вимогами, а через наругу влади над їхнім почуттям справедливості. Проте справедливості більше не стало. Нація змушена жити в гнітючій моральній атмосфері. Громадяни, дивлячись на інститут президента, на народних депутатів, дедалі більше втрачають довіру до класичних демократичних механізмів, до виборів, до мирних протестів тощо. Тому зростає популярність сильних і швидких рішень, суспільство радикалізується.
детальніше тут

По сторінкам історії УПА Участь в УПА, катівні НКВС, ГУЛАГ і Норильське повстання: історія родини Тетяни Гордійчук

Про трагічні долі своїх рідних Тетяна Гордійчук уперше дізналася із бабусиних розповідей. Дослідження архівів пізніше розгорнуло перед нею усю драматичну історію роду – від участі в УПА до ГУЛАГУ та «Володимирського централу»  Історію родини Тетяна Гордійчук знала ще з дитинства: часто бабусі замість вечірньої казки розповідали їй щось про своє життя. Саме ці історії і надихнули Тетяну розпочати пошуки в архівах.
Детальніше тут

Через задний проход Что подорвало советскую идеологию?

В недавней статье в "Кругозоре" я вспоминал историческую фразу незабвенного экс-главы российского правительства Виктора Степановича Черномырдина: "Хотели как лучше, а получилось как всегда"(тут). Последние сто лет в СССР (России) менялись главы государств, проводились бесчисленные реформы, менялись политические системы, но их неизменно сопровождала эта фраза, ставшая универсальной формулой для нашего государства. Полагаю, теперь уже нет сомнения в том, что и в будущем она останется верным спутником России.
детальніше тут