вівторок, квітня 03, 2018

КРИВАВІ ЗЛОЧИНИ НКВС.Сучья балка: массовое захоронение жертв НКВД в Луганске.В 30-е гг. здесь расстреливали

«Сучья балка» — это лесопосадка недалеко от городского авторынка Луганска. Здесь в 1990 году решили построить гаражный кооператив, и при рытье фундамента ковш экскаватора зацепил целый пласт человеческих костей. Луганский историк Валерий Снегирев работал на том месте вместе с другими активистами организации «Мемориал». В «Сучьей балке» обнаружили братскую могилу
30-40-х годов прошлого века. В этом овраге палачи НКВД расстреливали и потом хоронили тысячи жителей довоенного Ворошиловграда. «По самым скромным оценкам , — рассказывает историк, — там было казнено с 1938 до 1942 года от 5 до 10 тысяч наших с вами земляков. В 1938 году Луганск становится областным центром, и у него по статусу появляется свой расстрельный полигон. Вот им и становится «Сучья балка».
детальніше тут

Радянські недоучки проти націоналістів-інтелектуалів

В офіційній радянській, а також теперішній регіонівській фразеології провідних діячів ОУН та командирів УПА прийнято називати бандитами, які зрадили СРСР і стріляли в спину воякам законного режиму. Шухевич, Коновалець, Бандера у дискурсі їхньої пропаганди виглядають злочинцями, та головорізами, які ходили по лісах змашингверами і особисто стріляли людей. Водночас СРСРівські лідери зображаються мудрими, освіченими та благородними правителями, які віддано слідували вічному ленінському заповіту: «учиться, учиться, учиться». З огляду на це, цікаво задати питання: а ким же були лідери ОУН та Компартії СРСР в соціальному аспекті, якого вони походження, виховання, рівня освіти та компетенції? Тож візьмемо до уваги не політичні погляди та кар’єрну діяльність, а насамперед наявність вищої освіти провідних представників ОУН та ВКП(б) часів Сталіна.
детальніше далі

ПРО НОВУ БРЕХНЮ ПРО БАНДЕРУ

Якщо пам'ятаєте, В'ячеслава Чорновола, керівника Руху, комуністи (читай - російська П'ята колона Москви) на виборах президента України 1 грудня 1991 року (тоді ж на референдумі підтвердили Акт Незалежности України і обрали президентом Леоніда Кравчука), так от, Чорновола звинуватили у зґвалтуванні, пам'ятаєте? То, звісно, падлюча москальська брехня, в яку ніхто з українців не повірив, крім малоросів, хохлів та іншого тупого бидла. Але свою паскудну роботу ця примітивна побрехенька таки зіграла. Тут головне, що вороги, не маючи ніяких ідеологічних контраргументів, починають лляти бруд морального, точніше, аморального порядку.
автор-Андрій Якименко
Далі

Грузинський журналіст Олег Панфілов: Чи є сенс говорити з «ватником»?

Грузинський журналіст і письменник Олег Панфілов каже, що багато людей збожеволіло б, якби нині вийшов чесний підручник історії Росії.
Рівень совковості та кількість людей, яких я називаю «ватниками», в Україні є дуже великими. Адже Україна була під окупацією понад триста років, і весь цей час потерпала від цензури і пропаганди. Ця окупація була не лише територіальною, а й ментальною. І саме з наслідками останньої українці досі борються. Грузія була під російською окупацією менше двох століть. До того грузини дуже довго мали власну державу. Тому вони легше позбуваються наслідків ментальної окупації, хоча також роблять це невеликими кроками.
детальніше тут 

Перша українська Конституція старша за всі інші на 80 років

Перша українська Конституція могла б шокувати сучасників своїм лібералізмом. Багато хто звик вважати, що першу у світі конституцію написали американці — ще 1787 року, а в Європі свої збірники законів представили прогресивні французи та поляки. Але українська конституція випередила інші країни більш, ніж на 80 років. Сталось це у квітні 1710 році в містечку Бендери, що зараз на території Молдови, після поразки козацького війська у битві під Полтавою. Тоді вся старшина разом з Мазепою втекла на територію Османської імперії. Після смерті гетьмана обрали наступника — Пилипа Орлика.
детальніше

З 48-МИ ОСІБ У ФРАКЦІЇ ЙОГО ЗРАДИЛО 30.. КОЛИ НА ТРИБУНІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ ОГОЛОШУВАЛИ ПРО УСУНЕННЯ ЧОРНОВОЛА – КОМУНІСТИ АПЛОДУВАЛИ СТОЯЧИ. І, ПРІЗВИЩА НАЙВІДОМІШИХ ЗРАДНИКІВ, ТАКИ ВАРТО НИНІ НАГАДАТИ.

Нині – дев‘ятнадцята річниця вбивства В‘ячеслава Чорновола. Якби він лишився живим – могло й не бути драматичної розвилки між Кучмою та Симоненком. Багато чого могло б не бути. Але 25 березня настала фізична смерть. Політично ж його спробували вбити за місяць до того. З 48-ми осіб у фракції його зрадило 30-ть. Це унікальний випадок навіть для нашої історії. Коли на трибуні Верховної Ради оголошували про усунення Чорновола з посади керівника фракції – комуністи аплодували стоячи. І, прізвища найвідоміших зрадників, таки варто нині нагадати. В‘ячеслав Кириленко, Юрій Костенко, Роман Зварич, Іван Заєць, Ігор Юхновський, Ігор Тарасюк, Іван Драч, Дмитро Павличко, Володимир Черняк. Можливо, не усі були свідомими виконавцями замовлення Банкової. Дехто, ще з совєцких часів – з гумовим хребтом.