Припудрений зворотній бік “руського міра”

Аналізувати слова та дії будь-якого підданного рф в нашій ситуації – приблизно те ж саме, що спостерігати за крокодилом і прикидувати, заплаче він чи не заплаче, коли жертиме наше дурне теля. Жертиме. Будь-який “доброволець” Пашинін, лукавий “правдоруб” Нєвзоров, “ліберальні” Ксюші, не кажучи вже про тучу твєрських “блоґерів” – не більше ніж припудрений зворотній бік “руського міра”, який м’яко сіє зневагу до української держави. А коли російська зброя вбиває українців – похитує головою та з печальним виразом цокає язиком, не більше.
детальніше тут

Історик Ярослав Грицак: «Історію України неможливо любити»

Про значення минулого 

 Історію України неможливо любити. Вона складна. У ній багато поразок і зрадників. Однак, якщо ми хочемо відбутися, ми повинні свою історію знати І враховувати. У 1991 році висновок Дойчебанку був такий: з усіх республік колишнього Союзу Україна має найкращі шанси на становлення. Вони взяли це не «зі стелі»: врахували потужність промисловості, аграрного ектору, науковців, освіченість населення, культуру. Однак іронія долі така, що й майже через 30 років Україна, фактично, залишається на тому ж місці. Бо в нас не було історії за всіма цими напрямками. Або ми не врахували її уроків. Минуле має дуже велику гравітаційну силу – воно не дозволяє нам відірватися до землі, якщо ми не вивчимо цей досвід.
детальніше тут

Вслед за именем и историей Россия прихватизировала украинский борщ!

Чудны дела твои Россия! Страна без роду, племени, нации, культуры и истории, запустила рекламную компанию к ЧМ2018 популяризируя "настоящую русскую кухню" центральным блюдом которой является украинский борщ!
Далі тут

Євген Коновалець та контакти УВО і ОУН із Литвою

Сьогодні між Литвою та Україною існують міцні та добрі дипломатичні стосунки. Схожість історичного шляху, який пройшли дві наші держави у ХХ столітті є очевидною. Як і Україна, Литва виборювала свою незалежність після Першої світової війни, як і в Україні у Литві був свій антикомуністичний рух опору після Другої світової. Цікавим епізодом є співпраця українських націоналістичних організацій із Литвою у міжвоєнний період.
детальніше тут

Петро Дорошенко – гетьман обох берегів Дніпра

Петро Дорофійович Дорошенко (1627-1698) – визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665-1676). Народився в м. Чигирині. Походив з старого козацького роду і був онуком гетьмана Михайла Дорошенка, соратника знаменитого Петра Сагайдачного, який потрапив у пастку у 1628 р. під час одного зі своїх походів і був важко поранений у бою з татарськими загонами кримського хана Гірея. Згідно з легендою, татари настромили голову гетьмана на списа і виставили на кілька місяців на воротах міста Кафи (Феодосія).
Далі тут

Почему у нас такая короткая память?

На заглавном фото вы видите "юморную" инсталяцию на тему кто разрушил российско-украиснкую дружбу. Но была ли вообще "дружба"? Стоит ли вообще оставлять памятник столетиям колониального рабства? Когда кто либо произносит словосочетание "колониальное рабство" у большинства возникает перед глазами образ закованного в кандалы все еще весьма экзотичного для наших широт негра несущего тяжкую ношу.
детальніше тут

ДЕНЬ ВЫШИВАНКИ 2018: ИСТОРИЯ И ТРАДИЦИИ ПРАЗДНИКА

На сегодня география праздника охватывает более 50 стран
Уже в этот четверг, 17 мая, украинцы по всему миру отметят День вышиванки. Это праздник, посвященный украинской национальной культуре и традициям, несмотря на свой относительно молодой возраст уже приобрел широкую популярность и стал традиционным. Кроме того, праздничные акции, посвященные украинской вышитой рубашке, проводятся не только в Украине, но и далеко за ее пределами – в странах Европы, Канаде, Соединенных Штатах Америки, Австралии. В этот день, который ежегодно отмечается в третий четверг мая, все желающие могут приобщиться к празднику, надев вышиванку на работу или учебу.
детальніше тут