КРИВАВІ ЗЛОЧИНИ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ.Гірка правда архіву СБУ - тут зберігаються моторошні докази злочинів комуністичного режиму

Які таємниці зберігає Галузевий державний архів СБУ і чи може пересічна людина з ними ознайомитися? Як з’ясувати долю діда чи прадіда, яких забрали посеред ночі, а їхні сліди загубилися на Колимі чи в підвалах НКВС? На ці та інші запитання кореспонденти видання «Народна армія» попросили відповісти директора Галузевого державного архіву СБУ Андрія Когута. — Матеріали нашого архіву охоплюють період від 1918 року, коли була створена ВНК по боротьбі з контрреволюцією, і до останніх днів існування Радянського Союзу, — говорить Андрій Андрійович. — У нашому розпорядженні близько 800 тисяч справ, з яких близько 250 тисяч зберігаються в Києві, а решта — в регіонах. Вони стосуються різних за статусом людей та подій.
Детальніше тут

Вторгнення варварів: геноцид поляків Москвою у 1939 році

Коли 17 вересня 1939 року СРСР напав на Польську республіку, почалося планомірне винищення поляків. Цей злочин досі не набув належного покарання.
Була четверта година ранку 17 вересня 1939 року, коли Червона Армія приступила до здійснення наказу № 16634, який напередодні видав народний комісар оборони маршал Климент Ворошилов. Наказ звучав коротко: «Почати наступ на світанку 17-го». Радянські війська, що складалися з шести армій, сформували два фронти – білоруський і український і почали масовану атаку на східні польські території. В атаку було кинуто 620 тисяч солдатів, 4700 танків і 3300 літаків, тобто в два рази більше, ніж було у Вермахту, який напав на Польщу першого вересня.
Далі

Як барон Врангель ледь не очолив українську армію

100 років тому генерал Петро Врангель дістав пропозицію очолити штаб нової української армії. Якби погодився, подальша історія Східної Європи могла б скластися інакше. Ця історія почалася з прибуття потягу на київський вокзал увечері 20 травня 1918 року. З вагона першого класу вийшов 40-річний чоловік у цивільному. Він наказав візникові рушати до готелю “Прага” біля Золотих воріт. Єдиний вільний номер виявився на останньому поверсі. Портьє записав у книгу гостей нового пожильця – Врангель Петро Миколайович.
детальніше тут

Генерал Эйзенхауэр о маршале Жукове

Всем, кто кричит "можем повторить", надо помнить, что их отправят воевать методами и традициями Жукова
 "...Во время нескольких часов проведённых в самолёте, маршал Жуков и я часто обсуждали военные операции... Большим откровением оказалось для меня его описание русского метода наступления через минные поля. Немецкие минные поля прикрытые оборонительным огнём противника были тактическим препятствием принёсшим нам многочисленные потери и вызвавшим многие задержки. Пробиваться сквозь них было всегда трудным, несмотря на то что наши инженеры изобрели все вообразимые механические устройства для безопасного уничтожения мин. Маршал Жуков буднично заметил мне: «Существует два вида мин: противопехотные и против машин и танков. Когда мы упираемся в минное поле, наша пехота продолжает наступление так, словно бы его там не было. 
детальніше тут

А ЧОМУ НІХТО ПРО ЦЕ НЕ ПИШЕ? І ЧОМУ ПРО ЦЕ ВЛАДА НЕ ГОВОРИТЬ?

 Чому не пишуть?  Так тому ,що сьогодні при владі  є багато внуків і правнуків ціх дідів.

"Мій дід, Імеряк, був командиром загороджувального загону, стріляв у спину відступаючим!"? А де діди, які вибивали зізнання у змові проти Сталіна?
 Де діди, на скарби яких до сих пір живуть їх виводки, а накрали вони їх у голодних солдатів?
 Де діди-смершівці, які прийшовши в звільнену Одесу, за півроку скоротили її населення з 244 до 92 тисяч?
 Де сотні тисяч дідів катів і вертухаїв ?! Саме завдяки цим дідам країна-переможець заплатила за перемогу сорока трьома мільйонами життів, проти шести у переможеного. Саме ці "витирани" стерли з масової свідомості післявоєнного покоління основні гуманістичні цінності, замінивши їх радянським пропагандистським лайном, які сьогодні, обвішалися хрестами і колорадськими соплями, виливають на відео їх недобитки!
 Діди воювали? Так, хто ж проти ?!
Але поки ми не назвемо мразь мерзотою, ми чесної країни не побудуємо.
Чому закриті архіви з іменами "витиранів-хероїв"? 
 Чому 25 років ми не знаємо імена гебешних стукачів і імена їх жертв ?! 
Поки ми не усвідомлюємо свою справжню, не прикрашену історію, ми не зможемо будувати майбутнє ...
Наталья Ивушка.(тут)