ЯК ГРАБУЮТЬ УКРАЇНЦІВ, або чому ми бідні

Політики та наймані ними журналісти полюбляють розповідати, як вони переймаються тим, скільки в кишені українців грошей і скільки має бути. Але чомусь забувають сказати, що величезні кошти не потрапляють до наших кишень через мораторій на продаж сільгоспземель. Першими страждають власники земельних паїв. Відсутність конкуренції на землю змушує селян-власників здавати свою землю в оренду агрохолдингам за заниженими в 5 разів цінами.
детальніше тут

Трагедія Гіркої Полонки

Сьогодні на Волині згадували і поминали людей із села поблизу Луцька – Гірка Полонка. Саме 75 років тому вони стали жертвами польсько-українського протистояння, відомого як "Друга польсько-українська війна". Польські історики пишучи про цей конфлікт називають його "різнею" і розповідають про міфічний "наказ командування УПА" про знищення польських сіл у липні 1943 року. Та насправді конфлікт розпочався ще задовго до цього, а саме із знищення українських сіл на Холмщині та Грубешівщині у 1942 році. Варто згадати і село Красний Сад.
 автор-Ярослав Антонюк
далі

Брехня і міфи російської пропагандонії про «православну цивілізацію» та «святу Русь»

У січні 1654 року у Переяславі гетьман Зиновій-Богдан Хмельницький зібрав своїх полковників, щоб легітимізувати перехід Козацької держави «під високу руку» московського царя, одним із тих, хто категорично відмовився підтримати це, виявився Іван Богун. Хмельницький закинув Богунові: як же так, адже цар московський і народ московський з нами однієї православної віри, вони стануть надійними союзниками. На це полковник Богун відрізав: ні, і цар, і всі вони не православні люди, і взагалі не християни, а язичники, власне, дикуни, які мають відповідні звичаї і яким вірити не можна.І хто тепер скаже, що полковник Іван Богун в головному не мав рацію?
  Сергій Грабовський 
Джерело 

Заклятые друзья в "больших городах"

Украинским политикам становится слишком тесно в нише «героических защитников украинского села». В первую очередь это касается Юлии Тимошенко и Олега Ляшко. Вот и приходится откладывать в сторону вилы с прочими коровками и пытаться найти общий язык с горожанами. Похоже, Тимошенко сделает традиционную ставку на надрывное «Люби мои, зубожиння и злочинна влада», а Ляшко осваивает образ защитника украинского производства, создании рабочих мест с высокой добавочной стоимостью и других позитивных обещаниях. Впрочем, от критики и обвинений конкурентов вообще и власти в частности никто не откажется. Законы жанра, ничего не поделаешь.
Далі

УЖЕ ТРУДНО НАС УДИВИТЬ, НО ОКАЗЫВАЕТСЯ, МОЖНО...

Нашелся один уникальный пример исторического фейка. Мимо него проходили толпами, десятки людей и не обращали внимания. Вспомнилась история крейсера «Варяг». Это грандиозный, потрясающий фейк! Ведь при упоминании «Варяга» рисуется океан, волнища, закушенные ленты бескозырок… Корабли, которые идут на дно с командой. Всё такое русское, эпичное, такая безнадега. Помните все эти песни: «За Родину в море открыто умрем, где ждут желтолицые черти. Прощайте товарищи, с Б-гом, ура! Кипящее море под нами»...
детальніше тут

Або — війна, або - футбол

Суперечки, чи треба показувати по ТБ футбол з Росії — витрачання часу та емоцій на дріб’язок
Ми маємо з Росією незрівнянно глибші невирішені питання. Росія загарбала шмат нашої землі, в окупацію потрапили мільйони наших громадян, наш закон каже, що Росія агресор, практично кожного дня на українсько-російському фронті гинуть або зазнають важких поранень наші солдати, а дипломатичні відносини з агресором не розірвані, Договір про дружбу, брутально порушений Росією, не денонсований, в Україні вільно перебувають не лише російські дипломати, а й маса інших державних і “громадських” організацій на кшталт Росспівробітництва, не кажучи вже про масу звичайних громадян РФ. Торгівля з Росією не припинена, навіть візовий режим не запроваджений. Що таке на цьому фоні трансляція “Інтером” та НТН матчів чемпіонату світу (не чемпіонату Росії!) з футболу? Безумовно, дріб’язок.
детальніше тут