Інтерв'ю Віце-прем'єр-міністра-Міністра соціальної політики Украины  Сергія Тігіпка газеті "Урядовий кур'єр" №52, 22 березня 2012 р.

22.03.2012 | 12:04

Сергій ТІГІПКО: «Допомагати потрібно перш за все бідному пенсіонеру, малозабезпеченій сім’ї, інваліду»

Соціальні ініціативи Президента України, озвучені ним на розширеному засіданні Кабінету Міністрів 7 березня, викликали у суспільстві потужну хвилю обговорення як на експертному, так і на побутовому рівні. Причому скептики говорять про передвиборний популізм та лякають нас мало не колапсом економіки. Насправді ж за цими ініціативами, які вже назвали Новою соціальною політикою, стоять вивірені розрахунки та спроможність держави за рахунок зростання економіки та перерозподілу податкового навантаження на багатих допомогти саме найбіднішим верствам населення. Про це нинішня розмова з Віце-прем'єр-міністром - міністром соціальної політики Сергієм Тігіпком.

Уряд знає,де знайти ресурси.

Сергію Леонідовичу, попри поступове збільшення соціальних стандартів протягом останніх двох років, Президент Віктор Янукович виступив з ініціативою найближчим часом значно покращити рівень життя незахищених верств населення. Чи є насправді для цього економічні передумови?

- Завдяки крокам Уряду щодо стабілізації економічної ситуації і зростання економіки сьогодні ми маємо реальне економічне підґрунтя для масштабного поетапного підняття соціальних стандартів для незахищених українців. Ми маємо підтримати тих, хто сам себе підтримати не може. Щодо економічних передумов для підвищення соціальних стандартів, то вони у нас є. У 2010-2011 роках ВВП зростав на 4,1 та 5,2% відповідно. Збільшувались і доходи бюджету та соціальних фондів. Таке збільшення дає нам можливість спрямовувати майже всі додаткові кошти на посилення соціального захисту.

Я говорю в першу чергу про пенсіонерів, про інвалідів і особливо про дітей. Це має бути нашою головною метою. У цьому полягає основна ідея Нової соціальної політики, започаткованої Президентом України. Я переконаний: тому, кому складно, держава повинна підставити своє плече. Люди мають відчути, що Українська держава це робить і буде робити.

Так, уже з травня майже 9 мільйонів українських пенсіонерів отримуватимуть осучаснені пенсії. Деякі виплати, наприклад, компенсації шахтарям - інвалідам та іншим людям, які втратили здоров'я внаслідок нещасних випадків на виробництві, будуть нараховуватися вже з березня цього року. Важливо, що при їх нарахуванні братиметься за основу зростання не реальної, а номінальної зарплати, яке вдвічі вище. Це тільки перші кроки зі встановлення соціальної справедливості в державі.

Яким чином формувались напрямки соціальних ініціатив - це стратегічний план чи латання дірок, враховуючи наявні фінансові ресурси?

- Уряд враховував те, що Нова соціальна політика повинна бути комплексною програмою змін у цьому напрямі. Зазначу, що вперше за весь час існування незалежної України вона спрямована на системне забезпечення соціального захисту знедолених і малозахищених українців. Раніше робились певні кроки, але цілісного, системного підходу не було. Зараз ми це робимо.

Перелік соціальних ініціатив формувався на основі урядових напрацювань і був складений саме таким чином, щоб охопити найважливіші сфери життя соціально незахищених громадян. Зокрема, Урядом зроблено акцент на підвищенні виплат для вразливих категорій громадян, 100-відсотковому забезпеченні інвалідів протезами та візками, створенні робочих місць, впровадженні інституту соціальних уповноважених тощо.

Хочу ще раз наголосити, що ці ініціативи мають системний характер. Нагадаю, що протягом двох років своєї роботи Уряд постійно підвищував соціальні стандарти випереджаючими щодо інфляції темпами. Так, більш ніж удвічі зросли виплати при народженні дитини.

Спочатку перший заступник Глави Адміністрації Президента Ірина Акімова, а згодом і ви озвучили необхідну цифру для реалізації запланованих змін - 16 млрд грн. Де насправді їх візьме держава, якщо принципова позиція влади - не збільшувати дефіциту держбюджету та не вмикати друкарського верстата?

- «Вмикати верстат», як ви кажете, немає ніякої необхідності. На реалізацію всіх соціальних ініціатив, окрім нової іпотечної програми, знадобиться близько 16 млрд грн.

Справді, реалізація Нової соціальної політики - доволі складне, амбітне завдання. Щоб його виконати, Уряду доведеться попрацювати. Але ми знаємо, де знайти необхідні фінансові ресурси. Понад 14 млрд грн ми плануємо отримати за рахунок економічного зростання. Як видно з динаміки перших двох місяців цього року, ця цифра цілком реальна. Близько 800 млн грн щороку можна буде отримати від податку на багатство, який запропонувало Міністерство соціальної політики. Президент поставив завдання впровадити цей податок якомога швидше. Понад три мільярди гривень надходжень очікуємо отримати від прийняття законопроектів про оподаткування операцій з офшорними зонами і трансфертного ціноутворення.

Ще раз підкреслю: резервів багато.

Буде робота – надходитимуть податки.

Головним пунктом соцініціатив є впровадження європейських підходів до забезпечення громадян гідною роботою. Тут усе зрозуміло: є в людини робота - вона платить податки, які врешті повертаються на соціальні потреби. Але яким чином планується надати робочі місця молоді та особам передпенсійного віку, якщо часто-густо працевлаштуватися на достойну зарплату навіть професіоналу важко?

- Ми серйозно змінимо підходи у сфері зайнятості. Зокрема, плануємо залучати до формування державного замовлення місцеві органи влади та роботодавців. Спеціально буде запроваджено стажування студентів та учнів профтехучилищ у роботодавця певний період під час навчання.

Окрім того, Уряд запроваджуватиме спеціальні стимули для роботодавців, які працевлаштовують молодь, інвалідів, осіб передпенсійного віку, сиріт та інші вразливі категорії.

Особливу увагу в рамках соціальних ініціатив ми приділятимемо створенню умов для того, щоб кожен громадянин, який хоче працювати, мав добре оплачувану роботу і можливості для кар'єрного зростання.

Не менш важливий аспект осучаснення пенсій. Це цікаво для людей, які отримують трудову пенсію, членам сімей померлих інвалідів війни, учасникам війни, колишнім військовослужбовцям. Розкажіть, будь ласка, докладніше.

- На сьогодні ми пропонуємо комплекс заходів з підвищення пенсійних виплат для найбільш незахищених людей похилого віку. Буде здійснено поетапне осучаснення індивідуального заробітку пенсіонера до рівня середньомісячної зарплати у галузях економіки за 2007 рік. Це дасть змогу підвищити рівень пенсійних виплат близько 9 млн пенсіонерам, які мають великий трудовий стаж і вийшли на пенсію до 2008 року. Пенсії зростуть в середньому на 103 гривні.

Окрім того, будуть додатково підвищені пенсійні виплати для пенсіонерів з числа ветеранів війни та членів сімей померлих інвалідів війни. Зокрема зростуть доплати до пенсії членам сімей померлих інвалідів війни з 28% прожиткового мінімуму до 42 %. Буде на 10% підвищено основний та мінімальний розмір пенсії інвалідам війни. Підвищаться пенсії і колишнім військовослужбовцям.

Допоможе інститут соціальних уповноважених.

В ініціативах Президента помітне місце відводиться добробуту родин та сімейному затишку. Маються на увазі проблемні сім'ї, діти, які виховуються в інтернатах. Яка новизна у цьому запропонованих підходів держави?

- На мою думку, надзвичайно важливо те, що робота соціальних служб буде орієнтована насамперед на запобігання проблемам родини, вирішення їх на ранній стадії, а не подолання наслідків. Ми повинні зробити все, щоб дитина виховувалась у сім'ї і не потрапляла до інтернатів. Якраз у цьому, у намаганні не допустити загострення проблеми, полягає одне з основних завдань Нової соціальної політики. Уряд планує створити з червня 2012 року інститут соціальних уповноважених, які б здійснювали своєчасне виявлення можливих проблем у сім'ях, особливо у сім'ях з дітьми, інвалідами, і вживали заходів для їх вирішення. Йдеться про допомогу з боку соціальних працівників у працевлаштуванні, здобутті професії, освіті, лікуванні, соціальній реабілітації членам сім'ї. Соціальні уповноважені в регіонах самі з'ясовуватимуть, яка допомога потрібна людині, а не чекатимуть, поки вона прийде до органів соцзахисту, вистоїть чергу, збере документи і отримає пільгу. Фактично, ми змінюємо самі підходи до надання соціальної підтримки. Соціальна політика стане більш активною.

А якої державної допомоги очікувати малозабезпеченим родинам, пенсіонерам та інвалідам?

- Ці люди відчують істотне підвищення рівня соціального захисту. У цьому році 236 тис. дітей із малозабезпечених сімей у середньому отримають щомісячно додатково 260 грн.

7400 пенсіонерів та інвалідів із таких сімей отримають додатково щомісячно по 168 гривень. Для малозабезпечених людей це відчутна допомога.

Інвалідам потрібна «європейська» турбота.

Як ви вважаєте, гасло «Кожному інваліду необхідний протез та колісне крісло» виконати протягом року можна? Адже держава за багато років так і не спромоглася цього зробити.

- Я переконаний, що ми просто зобов'язані це зробити. На сьогодні, за даними Мінсоцполітики, в Україні 283 тис. інвалідів потребують забезпечення протезами та колісними кріслами. Щоб вирішити цю проблему, з державного бюджету потрібно виділити фінансування на рівні 375 млн грн, в той час як на цей рік передбачено 278,1 млн грн. Уряд має намір збільшити видатки на ці потреби на майже 100 млн грн.

І вже цього року розв'язати проблему забезпечення інвалідів технічними засобами реабілітації. Це наш обов'язок.

Чому цього не зробили раніше - питання непросте. Думаю, що давалися взнаки як брак ресурсів, так і відсутність розуміння того, що саме ставлення до інвалідів визначає рівень цивілізованості суспільства. На жаль, у нас в країні ще доволі поширений застарілий погляд на інвалідів як на одвічний об'єкт дотацій з боку держави. Натомість при розумному і людяному підході з боку держави і суспільства вони можуть стати затребуваними членами громади, отримати можливість реалізуватися на користь собі і суспільству. Ми повинні поступово і неухильно наближатись до стандартів розвинених країн.

Не така масова проблема - виховання дітей з дитячим церебральним паралічем. Однак уперше влада звернула увагу і на неї. Ще одна особливість соціальних ініціатив полягає у бажанні утримувати психічно хворих у сім'ї. З чим це пов'язано?

- Урядові підходи до цієї проблеми пов'язані із загальним курсом на досягнення європейських стандартів життя в Україні. Таким людям потрібен сімейний затишок. Держава готова максимально допомогти в тому, щоб психічно хворих людей не віддавали в інтернати.

Що стосується дітей з ДЦП. В Україні налічується понад 30 тисяч дітей із цією недугою, які не отримують відповідної реабілітації у ранньому віці. Кошти на реабілітаційні програми не виділялися роками. Тому зараз запропоновано передбачити окрему бюджетну програму у державному бюджеті для реабілітації дітей із ДЦП, у тому числі й за участі недержавних реабілітаційних центрів. Щоб реалізувати цю програму, додатково буде передбачено 60,8 млн грн.

І гроші,і спеціалізоване лікування.

Заплановане збільшення одноразової грошової допомоги кожному інваліду війни. Як це здійснюватиметься і чи зможе Уряд забезпечити усіх до визначеної дати 5 травня?

- Ми запланували підвищення виплат для 165 тисяч інвалідів війни. Переконаний, що ми маємо це зробити. Це наш синівський обов'язок.

Хочу також зазначити, що ми прагнемо забезпечити гідні виплати ветеранам не тільки до свята Перемоги. Зокрема, у порівнянні з груднем минулого року середній розмір виплат інвалідам війни зріс на 31,3% і становив 2927 гривень у лютому 2012 року. Наголошую на тому, що це найбільш значне підвищення виплат за часи незалежності України для інвалідів та ветеранів війни, у тому числі і учасників бойових дій. Загалом виплати інвалідам та ветеранам війни будуть підвищуватися протягом цього року чотири рази.

Досить потужним в ініціативах є чорнобильський блок. Тут і спеціалізоване лікування, і прискорене придбання житла. Невже раніше на це просто не звертали уваги?

- Я хотів би підкреслити, що вирішенню проблем чорнобильців ми приділяємо особливу увагу. Нині у рамках соціальних ініціатив Президента України ми робимо допомогу чорнобильцям комплексною. Зокрема, нам уже вдалося в цьому році забезпечити значне підвищення пенсійних виплат для інвалідів-ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Однак залишається недостатнім рівень забезпечення їх спеціалізованим медичним лікуванням, тому Уряд запланував удвічі збільшити відповідні видатки в державному бюджеті на цей рік. Треба розуміти, що найголовніше на сьогодні для інвалідів-ліквідаторів аварії на ЧАЕС та інвалідів з числа потерпілих - це своєчасне отримання безкоштовної медичної допомоги. У державному бюджеті на 2012 рік на спеціалізоване лікування передбачено всього 21,3 млн грн, а при цьому лише інвалідів-ліквідаторів аварії на ЧАЕС проживає близько 66 тис. Вони потребують спеціалізованої медичної допомоги, особливо лікування онкологічних захворювань, цукрового діабету тощо. При підготовці змін до бюджету видатки на лікування інвалідів-ліквідаторів буде збільшено більш ніж удвічі, на 28,7 млн грн.

Уперше має бути запроваджений справедливий рівень щомісячних страхових виплат шахтарям-інвалідам та іншим потерпілим на виробництві. Як це окреслиться у конкретних цифрах?

- З березня 2012 року буде здійснено осучаснення щомісячних страхових виплат для 310 тисяч інвалідів, потерпілих на виробництві, на коефіцієнт збільшення середньомісячної номінальної заробітної плати штатних працівників у галузях економіки.

Тисячу отримають 6 млн вкладників.

Напевно, найбільш спірний момент - повернення вкладникам радянського Ощадбанку тисячі гривень. Якщо не помиляємося, подібна ініціатива кілька років тому стала однією з причин потужної інфляції?

- Я не згоден з вашою оцінкою щодо того, що повернення боргів перед вкладниками Ощадбанку- це «спірний» момент. Ми зараз завершуємо те, що попередній Уряд пообіцяв, але до кінця не виконав.

Побоювання, пов'язані зі страхом перед інфляцією, мають певні підстави, але в нинішній ситуації не зовсім виправдані.

Поясню чому. Я переконаний, що ризики при грамотній організації роботи тут мінімальні. Проблема з поверненням тисячі гривень попереднім Урядом пов'язана з тим, що не було враховано загальну ситуацію в економіці, зокрема рівень інфляції. За попереднього Уряду виплата тисячі гривень вкладникам Ощадбанку СРСР була вкрай ризикованим кроком саме тому, що на той час інфляція була в межах 24%. Саме в ситуації такого високого рівня інфляції проведення виплат, та ще й у готівковій формі, створило проблему. Зараз ситуація кардинально відрізняється. Минулого ж року інфляція була найнижчою за останні десять років і становила 4,6%, цього року плануємо 7,8%. Крім того, ми будемо заохочувати людей вигідними депозитними ставками залишати гроші на банківських рахунках. У будь-якому разі виплата компенсацій стане додатковим стимулом для пожвавлення попиту на внутрішньому ринку.

10 мільярдів на іпотеку.

Питання будівництва житла. Прем'єр-міністр М.Азаров нещодавно озвучив цифру: 100 тис. економквартир потрібно будувати щороку, аби за 10 років розв'язати проблему черг. Невже реальними є вартість двокімнатної квартири у 200 тис. грн, а іпотека під 2-3 %?

- Проблему соціального житла потрібно рано чи пізно розв'язувати. Вартість квартири залежить від багатьох чинників, зокрема це матеріали, вартість земельної ділянки для будинку, місце розташування, площа і т.д. Тому ціна квартири економкласу може бути різною.   Питання здешевлення вартості іпотечного кредиту складніше, але оскільки Президент поставив завдання, то Уряд буде працювати над його вирішенням, причому в стислі терміни.

Для того щоб розгорнути іпотечну програму, потрібно приблизно 10 млрд грн, а решта соціальних ініціатив, як я вже зазначав, коштує приблизно 16 млрд. До речі, тільки за січень-лютий держбюджет був перевиконаний на 2,2 млрд грн. Лише за рахунок зростання економіки ми отримуємо значний ресурс, яким потрібно правильно розпорядитись. Фінансування іпотеки і будівництва дешевого житла - саме той напрям, який може підштовхнути економіку до прискореного зростання. Адже відомо, що будівництво - найкращий мультиплікатор розвитку економіки. Кожна гривня, вкладена у будівництво, дає можливість залучити до 6 гривень у суміжні галузі.

Сергію Леонідовичу, аби підсумувати розмову, варто згадати проблему, за яку Мінсоцполітики критикують і на Банковій, і в Будинку Уряду. Мається на увазі адресність соціальної допомоги. Як міністерство планує перерозподіляти згадані блага, і чи не виявиться згодом, що вони так і не дійшли до певного прошарку українських громадян?

- Адресність соціальної допомоги - це питання, яке давно треба було вирішувати.

Ми успадкували радянську систему надання пільг, зокрема традицію надавати їх за професійною ознакою. У результаті сьогодні тільки 23% усіх соціальних виплат в Україні доходить до справді бідних людей. Решту отримують досить заможні і навіть багаті.

Мене як міністра соціальної політики така ситуація категорично не влаштовує. Я переконаний, що допомагати потрібно перш за все бідному пенсіонеру, малозабезпеченій сім'ї, інваліду. Тому я наполягаю, що допомога має стати адресною, тобто надаватися вона повинна з урахуванням доходів сім'ї. Вже в найближчій перспективі ми повинні насамперед переглянути систему так званих професійних пільг для депутатів, чиновників, суддів. Для мене принципово важливо, щоб заможні люди, які отримують пристойні доходи, володіють нерухомістю, отримують ренту, не мали права на ті чи інші соціальні пільги. Допомагати потрібно бідним.