Полковник УПА Ремболович – сіверський рембо

“Кому ж могло прийти в голову, що людина боса, в одній спідній сорочці, при 18 ступенях морозу, може втекти, та ще й із перебитою ногою”. Іван Ремболович – підполковник Армії УНР, творець Вільного козацтва, учасник Зимового походу, старшина Дивізії “Галичина”, полковник УПА
далі тут

Почему нельзя сравнивать УПА и РОА.

ВЛАСОВ
Учился в семинарии, затем на агронома, затем курсы красных командиров. «В Красную армию Власова призвали 5 мая 1920 года, и «за землю для крестьян, за лучшую жизнь для рабочего, за светлое будущее Русского народа» сражаться ему пришлось недолго. В октябре 1920 года, после завершения Нижегородских пехотных курсов командного состава РККА, молодого краскома отправили на врангелевский фронт, но добрался он туда, когда боевые операции были завершены и начались карательные — расстрелы десятков тысяч сдавшихся белогвардейских офицеров».
далі тут

Останній вирок повстанцю УПА Валентина Шевченко підписала 1989 року

Так звана радянська влада фактично до самого свого скону розстрілювала українців за участь у національно-визвольній боротьбі. Останній такий розстріл відбувся 12 липня 1989 року, коли стратили бійця УПА Івана Гончарука. У лютому 2020 року народні депутати Верховної Ради хвилиною мовчання вшанували Валентину Шевченко – відому радянську діячку, «єдину жінку, яка коли-небудь очолювала президію Верховної Ради УРСР»
детальніше тут

У Сіднеї помер останній ветеран УПА на терені Австралії

У Сіднеї, 1 лютого, після недуги на 96-му році життя помер борець за волю України, член ОУН, булавний УПА. Про це пише Український погляд. Народився Віктор Врущак 17 квітня 1924 р в селі Тростянець, Добромильського повіту, що на Львівщині. Батьки Дмитро і Варвара Врущак.
Далі тут

Антиалкогольна діяльність ОУН та УПА

"Українська молоде! Ворог штовхає нас до п'янства, бо хоче зробити з нас безвольних слухняних рабів. Україна вимагає від нас перестати пити горілку, бо хоче, щоб ми були здорові і служили свойому народу. Зробімо так, як вимагає від нас Україна. Зірвемо з пиятиками!"
далі тут

У 1945 він розгромив півтисячну радянську дивізію, втративши лише одного свого бійця

Бандерівську столицю, село Космач, ви не знайдете у шкільних підручниках. Про це пише Файна сорінка. Під Космачем було знищено понад 400 НКВедистів каральної дивізії на чолі з генерал-майором Миколою Дергачовим. Автори відео розшукали Мирослава Симчича , легендарного командира Кривоноса , єдиного, хто лишився живий з командирів УПА. Саме він зі своєю сотнею розгромив пів тисячну радянську дивізію, втративши лише одного свого бійця та розповів усе на камеру. Більше подробиць в документальному фільмі “Гаряча зима 1945-го. Бій під Космачем”.
детальніше тут

Казах в УПА

Народився 21.03.1921 в с.Шанкан в Казахстані. Освіта 5 класів , до війни працював трактористом. Сержант РККА – прослужив 2 роки. Мав 2 роки служби в Вермахті. Із рядів Вермахту переходить на бік Червоних партизанів. Із 1944 р. – в рядах УПА, в сотні командира «Веселого» із куреня Мартина Мізерного – “Рена”. В 1945-1947 р. боєць сотні “Ударник-5” під командуванням Степана Стебельського – “Хріна”, ймовірно брав участь у ліквідації заступнка міністра оборони Польщі генерала Кароля Сверчевського.
Далі тут

10 цікавих фактів про «бандерівців» з книги Вахтанга Кіпіані “ОУН і УПА. Зродились ми великої години…”

У тексті військової присяги УПА було чітко сформульовано мету боротьби – здобути Українську Соборну Самостійну Державу, а саму клятву адресовано рідному народу та землі. Кожен член ОУН був зобов’язаний знати тлумачення символіки національного та організаційного прапорів. Зі збірника вишкільних матеріалів (1950р.): «Українським національним прапором є синьо-жовтий прапор. Розуміється його як синє голубе небо і українські лани золотої пшениці, наповнені гарячим сонцем. Синьо-жовтий прапор – символ живучості краси і природної сили українського народу».
далі тут

Статья «15 фактов про „бандеровцев“, или О чем молчит Кремль»

Коммунизм и нацизм сотрудничали, но при этом они обвиняют почему-то Бандеру, отсидевшего в немецком концлагере за провозглашение независимости Украины. 1. Степан Бандера из верующей семьи, он не был военным и не участвовал ни в одном бою. В отличие от Сталина, который убивал людей миллионами (в том числе русских), Степан Бандера этого не делал.
детальніше

Міф 9. УПА стріляла в спину Червоній армії, яка визволяла її від фашистів

Вулицями Донецька йшли полонені українські солдати. Їхні діди-прадіди воювали з фашизмом, а ці — самі уподібнилися фашистам. І навіть у бій йшли під синьо-жовтим прапором, тим самим, під яким карателі ОУН-УПА стріляли в спину радянським солдатам. Владислав Гулевич,
«Бешенство карликов», серпень 2014 року
 Суть міфу УПА воювала проти Червоної армії, яка боролася з Третім Райхом, і це є доказом того, що УПА виступала на боці нацистів.
Детальніше

Українська Повстанська Армія в картинках. Інфографіка

Чи була УПА армією? За радянських часів про неї не казали інакше, ніж "банди". Кілька аркушів інфографіки можуть допомогти відповісти на це питання. Інфографіка охоплює хронологію лідерства, структуру та найбільші акції у Галичині, відзнаки, нагороди УПА схеми організації рою, чоти та сотні.
Далі тут

Як УПА боролася з вирубкою карпатських лісів

  Секретарю ЦК КП(б)У товарищу КАГАНОВИЧУ Л. М.

 ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА об активизации бандитских групп украинских националистов на лесоразработках треста “Донбассшахтолес” в западных областях Украины За последнее время в леспромхозах нашего треста, расположенных в западных областях Украины – Дрогобычской и Станиславской сильно активизировали свою террористическую и подрывную деятельность банды украинских националистов, что в большой мере отражается на нормальную производственную деятельность в предприятиях и выполнение плана лесозаготовок трестом.

БОЙОВІ ДІЇ УПА ПРОТИ НІМЕЦЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ, ЗАФІКСОВАНІ В ДОКУМЕНТАХ

На жаль, навіть сьогодні культивується міф про співпрацю ОУН і УПА з німцями, навіть облудно стверджують, що Українська Повстанська армія була заходом німців. Але відомо, що в березні-квітні 1943 р. окупаційна німецька адміністрація у відповідь на відхід українських поліцаїв набрала на цю службу поляків, яких одразу почала використовувати для жорстокої пацифікації українських сіл. Це багато в чому спричинилося до подальшого польсько-українського конфлікту 
далі тут

Кенгірський бунтар: історія священника-бандерівця з Волині

Отця Омеляна Суничука 70 років тому, 20 липня 1949 року, засудили на 25 років концтаборів ГУЛАГу за співпрацю з УПА. Волинянин Омелян Суничук донедавна був відомим лише як член комітету політичних в’язнів під час Кенгірського повстання політичних в’язнів ГУЛАГу, яке відбулося 16 травня – 26 червня 1954 років в Казахстані. 65 років тому політв’язні зуміли зламати хребет тоталітарного насилля в концтаборах.
далі тут

Скільки вояків налічувала «Поліська Січ» УПА

На знімку: формування бульбівських загонів у містечку Березному Рівненської області. Липень 1941 року. Фото надане Рівненським краєзнавчим музеєм.
Бандерівський літописець Роман Петренко у кількох розділах своєї книги «Слідами армії без держави» намагається спростувати надто оптимістичні висловлювання Тараса Бульби-Боровця: «У нас в кожному більшому містечку стоїть гарнізон силою від одного до двох батальйонів, а в кожному більшому селі - щонайменше 1-2 сотні міліції з кулеметами, мінометами та з похованими гарматами. 
детальніше тут

До 77-ї річниці створення УПА!

  Цей день в історії – загинули у бою з російськими окупантами: 1. Буджак Тарас Федорович – “Дзвін”, “Сталевий”, “Ф-18”, “159” (1922, с. Поточище Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. – 20.10.1950, біля с. Шешори Косівського р-ну Івано-Франківської обл.). Навчався у Городенківській гімназії. Вояк, комендант станиці УДП (1941-1942). Член ОУН (1942). В СБ з 1942 р. Слідчий референтури СБ Коломийського окружного проводу ОУН (1944), референт СБ Городенківського надрайонного проводу ОУН (1945-05.1949), провідник цього проводу (05.1949-10.1950).

Драматична доля керівника служби безпеки ОУН “Коса”

Своє сповнене драматизму життя “Кос” присвятив боротьбі за незалежність України. Цю війну він нібито програв, однак зберіг найцінніше — пам’ять про своїх побратимів. Повстанець залишив по собі унікальну збірку документів, з яких ми зараз можемо почерпнути багато цікавого про діяльність СБ ОУН та УПА на теренах Волині. Лишився вірним Україні до кінця
далі тут

«Геть Сталіна, живими не здамось!», – як 72 роки тому на Волині загинули дві упівських друкарки.

Коли виявили криївку, дівчата одягли святкові вишиванки і застрелилися. Це сталося 23 січня 1947 року у селі Буків Луцького району. Краєзнавець Микола Вавренчук з села Кияж Рожищенського району дослідив історію 23-річної волинянки Надії Наюк, яка кращі роки віддала боротьбі за Україну.
детальніше тут 

Діти підпілля: недитяча гра у війну

Вивчаючи історію визвольного руху ОУН та УПА, кожен неодмінно задумається над долею дітей. Малеча завжди наслідує дорослих у своїх іграх. І бачачи підпільну боротьбу батьків, діти відтворювали її у своїх забавах, мимоволі готуючись стати наступним поколінням, яке візьме зброю батьків і дідів. Ніби нічого дивного, проте в історії підпілля є надзвичайно цікаве явище - формування дітьми своїх ігрових "повстанських сотень". 
Далі тут

Останній повстанець УПА.

 2 жовтня 1955 року поблизу села Комарове (тепер Маневицький район, Волинська область) від куль зрадника — агента КГБ загинув СТЕПАН АНДРІАНОВИЧ ЛІННИК (псевдо: «Рижий», «Сергій») — керівник Колківського районного проводу ОУН, один із останніх діючих командирів УПА. Радянські органи характеризували його через активну бойову діяльність як "особливо небезпечного"; лише за 1947-1951 р. Степан Лінник та учасники його групи здійснили понад 60 збройних акцій.