Міф про братерство українського і московського народу

Звичаї
 У характері українського народу переважає особиста воля, а в російському переважає загальність. Для українця докорінно зв'язок людей грунтується на взаємній згоді і може розпадатися по їх взаємній волі. Росіяни прагнуть закріпити необхідність і нерозривність раз встановленого зв'язку, а саму причину встановлення віднести до Божої волі і, отже, вилучити від людської критики. Колектив для українця не те, що для росіянина. Для перших — це добровільна організація людей. В Україні кожен член громади — незалежна особистість, самобутній власник! Обов'язок його в громаді тільки в сфері взаємної безпеки і вигоди кожного. Для росіянина колектив — вираз загальної волі, що поглинає особисту самобутність кожного.
 Віра в Бога 
 В Україні церква має великий моральний авторитет і силу, але вона не доводить своєї сили до того, щоб на віру, без доказів освячувати успіх всіх справ. З церквою на Росії сталося зовсім протилежне. На Росії церква діяннями своїх сановників зробилася органом останнього суду. Церковна влада в Росії стоїть незрівнянно вище над масою і має набагато більше можливостей діяти самовладно.
Детальніше тут

Іноземці про запорізьких козаків

1584 рік. Секретар папського нунція, італієць Карло Гамберіні (Carlo Gamberini) характеризуючи запорозьких та реєстрових козаків, підкреслював їхню різнобічну військову підготовку та зауважив відомості про дерев'яні січові укріплення – засіки, які будували козаки. Гамберіні звертає увагу на високе військове мистецтво козаків, на вміння організувати військові походи, хоробрість козацьких воїнів і вмілість гармашів (пушкарі — в українському козацькому війську спеціально підготовлені козаки, які опанували артилерійську справу). Починаючи з 1572 року європейські держави, як досвідчену і організовану армію, закликають козаків України на допомогу. Про військову силу козаків до кінця 16 ст. маємо тільки окремі згадки, а в 17-му столітті з'являється уже чимала література європейськими мовами, присвячена Січі й козакам, їх військовим походам та перемогам. Також європейські писемні джерела одночасно подають багато матеріалів і про духовне життя козацької України та про її загальну культуру.

Детальніше тут

Бахмутские казаки. Кто они? Страница истории одной подзабытой российско-украинской войны

В свое время Царское правительство пыталось создать симбиозное Бахмутское казачество, которое состояло бы из представителей слобожан и донцов. Этот план потерпел фиаско, а в Санкт-Петербурге в очередной раз убедились, что малороссы и великороссы — не один народ.

Осенью прошлого года городской совет Артемовска Донецкой области принял решение обратиться к Верховной Раде с просьбой восстановить его старое название — Бахмут. Жители города буквально кровью заслужили право на возврат этого исторического наименования, доказав во время событий весны — лета 2014 года, что они хотят остаться с Украиной, а не в составе марионеточного образования российских террористов.

Далі тут

Опровергаем мифы Кремля: «Мазепа, Петлюра, Бандера – предатели родины»

Среди серии кремлевских мифов, старающихся обосновать законность и «историческое право» России на соседские земли, их историю и народы, особо лживыми получились инсинуации о национальных героях стран, поднявшихся против имперского правления. В ряду особо ненавистных Кремлю украинских исторических личностей стоят Мазепа, Петлюра и Бандера.Сначала о Мазепе. Мазепа дружил с молодым Петром и принимал участие в его становлении как личности. После поездки Петра за кордон и там его пленении, с выставлением плохо похожего двойника, писавшего латинскими буквами, практически не разговаривавшего на языке московитов, два года не признаваемого собственной матерью, отправившего в монастырь любимую до поездки молодую жену, которой ежедневно письма писал и прочего, чего в истории достаточно описано, Мазепа изменил свое отношение к Москве.
продовження тут

Трипільська культура: ким були і як жили наші далекі предки

Трипільська культура - тема вкрай популярна в сучасній Україні. Над її дослідженням працює безліч вчених, а для інших громадян проводяться найрізноманітніші фестивалі та інші заходи. Ведуться і різноманітні суперечки. Хтось вважає, що трипільці в розвитку набагато випередили свій час. Інші, навпаки, стверджують, що немає сенсу порівнювати цих древніх людей з жителями Вавилона або Стародавнього Єгипту. А що ми насправді знаємо про трипільців? Сьогодні поговоримо про трипільську культуру без прикрас. Звідки з'явилися? Територіально до трипільської культури прийнято відносити осіле населення земель від Румунії, через Молдову і майже до самого Києва, яке проживало тут приблизно з 5500 до 2500 рр. до н.е. Саму назву культура отримала від Трипілля на Київщині, де були знайдені археологічні сліди цього народу. У Румунії, до речі, цю культуру називають Кукутень, вже в честь румиского села, де також велися розкопки
Детальніше далі

Від щерби до варенухи: чим харчувалися українські козаки

Сучасному українцю доступні найрізноманітніші продукти харчування, тому ми рідко замислюємося про те, що раціон наших предків був куди скромніше. Ще кілька століть тому звичні нам помідори вважали отрутою, а картоплі українці не знали до другої половини XVIII століття. Але, звичайно, зробити харчування різноманітним намагалися всі. Навіть такі зайняті в походах і битвах люди, як запорізькі козаки. Про козацьку кухню ми сьогодні і поговоримо. М'ясні страви
Детальніше далі

Сила України: богатирі нашої країни від давніх часів до наших днів

Мало хто знає, що слово «богатир» прийшло до нас із тюркських мов. Монголи та інших кочові племена, з якими воювала та межувала довгі століття Русь, словом «багатур» називали видатних героїв і бійців свого народу. Такий титул, наприклад, носив полководець і соратник Чингісхана Субедей. Поступово це слово увійшло і в слов'янські мови з майже тим самим значенням - силач, герой, видатний боєць.

Ось вже чим-чим, а силачами Україна завжди була багата. Чому б і не назвати їх богатирями, наслідуючи наших степових сусідів? Про українських богатирів різних епох сьогодні і поговоримо.

Ян Усмовець

продовження тут

Россия предавала Украину всегда

Вспомним несколько предательств московитов. Предательство 1-е. Главное. Результатом освободительной войны 1648-1654 гг., которую вел украинский народ против феодальной Польши, стал военный и религиозный союз между Украиной и Московией (на то время никакой России не было и в помине). Никакого воссоединения не было, да и не могло быть. Через 400 лет после падения Киевской Руси народы Московии и Украины имели разную историю, разную культуру и язык. Да и до могущества Киевской Руси русичи-украинцы мало имели связей с финно-угорской территорией Моксель. В то время не было понятия национальность, главную роль играла вера, именно поэтому Хмельницкий искал поддержки у единоверцев в Москве. По договору, Украина сохраняла свою военно-административную систему во главе с Гетманом, сохранялось местное судебное устройство, оставались неизменными система таможен и сбора налогов, система местного самоуправления городов, функционировали украинские школы, Украина также осуществляла суверенное право внешнеполитической деятельности со всеми (кроме врагов Московии — Турции и Польши) странами.
продовження тут

СРЕДНЕВЕКОВЫЕ "БАНДЕРОВЦЫ". ПОЧЕМУ ДАНИИЛА ГАЛИЦКОГО СОВЕТСКИЕ ИСТОРИКИ НЕ ЛЮБИЛИ

Галицкий князь боролся с татарами куда яростней Александра Невского, но о его подвигах учебники скромно умалчивали

 Привет, боец исторического фронта! Вступаем мы в период небольшого исторического затишья, когда уже отшумели эпичные мордобои 9 мая. А следующая битва (не знаю, какой она будет до 22 июня, 4 часов утра) уже, чую, не за горами. И пока затихло, стоит углубиться на время куда-нибудь подальше от XXI века. Например, опять в Средневековье. Там же - тоже фронт, правда, обычно более тихий. Нечасто ставят в Москве монументы Св. Владимиру, да и крещение Руси почитают, по поводу чего основная рубка уже вроде остыла до следующей круглой даты.
Детальніше далі

Заснування Києва: міфи, легенди, версії

Всі ми знаємо, що Київ - місто дуже давне. Але про історію його виникнення нам відомо дуже мало. У шкільних підручниках найчастіше міститься найпоширеніша версія, почерпнута з «Повісті временних літ». Але є й інші версії, які частково підтверджуються іноземними джерелами та археологічними дослідженнями.

Про нашу столицю, її історію та версії заснування сьогодні і поговоримо.

Версія Нестора

Далі

Ідеаліст, котрий вижив у мордовських таборах, не прижився в новітній українській «еліті». ?Він міг зробити Україну іншою – без корупції та олігархів…

Ідеаліст, котрий вижив у мордовських таборах, не прижився в новітній українській «еліті». Його люто ненавиділи вчорашні комуністи та нові скоробагатьки, його зрадила і своя партія, що дорвалася до «корита». А добив “нещасний випадок”. Сьогодні, 25 березня 2017 року, минає 18 років з дня трагічної загибелі українського політика і публіциста, дисидента-шістдесятника, а також одного з творців незалежності України В’ячеслава Чорновола. Саме він став ініціаторів Акту проголошення Незалежності 24 серпня 1991 року. Намагався позбавити державу від тоталітаризму та корупції. І загинув за нез’ясованих обставин в автокатастрофі, з сумом згадують Патріоти України.
Далі 

НУ ЯКІ МИ БРАТЬЯ,МОСКАЛИКУ!?

ПРАВДИВО Й ТОЧНО СКАЗАНО...Т.Г.ШЕВЧЕНКО ПРО МОСКАЛЯ!

Джерело

Душа и сердце Руси

Киев разительно отличается от многих других городов как Руси Украины, так и ближнего и дальнего зарубишь. Киев - это не просто город. Не просто древняя столица Руси Украины. Киев - это духовный центр мирового значения, равный по своей ценности Иерусалиму, Александрии, Риму… Сегодня сложно сказать, чем больше стал для Киева статус древнейшего сакрального центра: причиной горя множества бед или благодатью, поводом для великой радости. Но это и не столь важно, не изменить, не переписать своей истории Киев не может.
Детальніше тут

Тільки українець міг сказати: «Зачем нам, поручик, чужая земля?» Про автора пісні «Поручик Голіцин»

– От уже вишкварок! Уяви собі: сидить воно і москальську «Поручик Голицын» наспівує! – це Хомівна про свого онука.
– І чого б то я мітингувала?
– Так воно пісню перекладає українською! Чи своїх йому мало?
– Хай перекладає, бо пісня, її автор – наші!
– Наші?
– Уяви собі, що автор пісні український шляхтич Георгій Гончаренко (псевдонім – Юрій Галич) народився 10 червня 1877 р. Його батько – Іван Юрійович Гончаренко родом із Полтавщини (біля станції Котемич був родовий хутір). Військовий, відставник, інспектор середніх навчальних закладів жив у Варшаві.

Кордони України 1706 року

До теми про кордони між Україною та її східними сусідами 300 років тому. Відкриваємо мапу Гійома де Ліля «Carte de Moscovie Dressee par Guillaume De-l`Isle» з французького Географічного Атласу (Atlas de Geographie, Guillaume de L'Isle, Paris 1731). Бачите? На мапах 18 століття пишуть "Московія" бо ще немає Росії, яка з'явиться лише через 15 років, у 1721-му. На цій мапі ми бачимо позначені територіальні українські землі, а саме: • Ukraine Pays des Cosaques (Україна – Країна Козаків) • Cosaques Zaporoski (Запорозькі Козаки) • Cosaques Donski ou Czercasses (Донські Козаки або Черкасси). 

ЧИТАТЬ ПОД КАТОМ »

Сексуальні звичаї українського села: міфи про міцну сім'ю та сувору мораль

Ми любимо ідеалізувати минуле. Коли мова заходить про українське село, то в голову відразу приходять чисті і радісні люди в білих сорочках, які наполегливо працюють серед нескінченних полів. Звичайно, реальність побуту українського селянина сильно відрізнялася від наших про нього уявлень. Стосується це і сексуального життя наших предків, про яке ми сьогодні і поговоримо.

Рано дозрівали

детальніше далі

Душа и сердце Руси

Киев разительно отличается от многих других городов как Руси Украины, так и ближнего и дальнего зарубишь. Киев - это не просто город. Не просто древняя столица Руси Украины. Киев - это духовный центр мирового значения, равный по своей ценности Иерусалиму, Александрии, Риму… Сегодня сложно сказать, чем больше стал для Киева статус древнейшего сакрального центра: причиной горя множества бед или благодатью, поводом для великой радости. Но это и не столь важно, не изменить, не переписать своей истории Киев не может.
Детальніше далі

Русь як держава із столицею Києвом отримала міжнародне визнання у 860-му році!

У  столиці України пропонують встановити пам'ятник найпершому київському князю Аскольду Саме за Аскольда Київське князівство отримало міжнародне визнання. "У Києві було багато князів. Але найпершим є Аскольд (правив у 860-874 роках) - перший київський князь-християнин, який був засновником нашої держави - Русі", - говориться в тексті петиції, розміщеної на сайті Київської міської ради. "Пам'ять про нього необхідно увічнити. Це була реальна людина, могила якої збереглась у Києві (Аскольдова могила). У всіх цивілізованих країнах вшановують засновників цих держав. Україна має підтвердити свої давні витоки і віддати шану своєму найпершому князю.

Славнозвісний Дiд Панас - щирий український єврей

Кто бы мог подумать? Если, конечно, уже не знать, что Дiд Панас - таки аид.
Дед Панас — легенда для тех, кто был ребенком в 60-80-х годах.
 Для многих из нас детские сны были веселыми, легкими и красочными именно потому, что перед ними Дед Панас рассказывал свою вечернюю сказку.
 История семьи Вексляров
 Петр Ефимович родился 10 июня по новому стилю (28 мая по старому) 1911 года в зажиточной еврейской семье в городке Тальное Уманского уезда Черкасской области. В «Краткой исторической справке о городе Тальное» есть версия, что своим названием этот городок обязан немецкому слову tal (долина), которое евреи-ашкенази привезли в те места в 50-х годах XVII века (на идише слово «долина» тоже звучит как «таль»). Настоящая фамилия актера — Вексляр, которую, впрочем, пришлось изменить в 30-40-х годах. У Петра было два брата. Старшего убили в годы Гражданской войны, а младшего — в 1942 году под Сталинградом. Родители были расстреляны фашистами. Потеряв родных, Петр воспитывал дочь младшего брата Аллу. По другим данным, родители будущего актера умерли своей смертью, а брат был только один.
продовження

ДЛЯ ТЕХ КТО КРИЧИТ, ЧТО УКРАИНУ ПРИДУМАЛ ЛЕНИН…

У 1187 РОЦІ У ІПАТІЇВСЬКОМУ ЛІТОПИСІ ВПЕРШЕ З’ЯВИЛОСЬ СЛОВО “УКРАЇНА”. Сьогодні навколо України точиться чимало розмов. Обговорюють вже не тільки політичну чи економічну ситуацію, а й країну загалом. І не дарма. Неодноразово ми розповідали Вам про відомих людей українського походження, про українську культуру та мистецтво, про традиції та звичаї. Однак так і не згадували, звідки ж походить сама назва. То звідки взялась назва «Україна»?
продовження