Кожна людина має право на висловлювання власної думки, ніхто не має права засудити її за ті, чи інші думки, навіть якщо вона каже щось не вірно.
Показ дописів із міткою історія ОУН. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою історія ОУН. Показати всі дописи
вівторок, липня 02, 2024
«СРЕДИ НИХ НЕ БЫЛО СТУКАЧЕЙ». БАНДЕРОВЦЫ И «СУЧЬИ ВОЙНЫ»
«Ночью бандеровцы вошли в барак и вывели двух бандитов. Те поняли, что их убьют». В конце 1940-х в лагерях ГУЛАГа вспыхнули так называемые «сучьи войны». В центре криминальных «разборок» оказались и украинские политузники — «бандеровцы».
«На воле я слышал о бандеровцах только черные слова, — пишет поэт Анатолий Бергер в мемуарах „Этап“. В 1969-1974 годах он отбывал наказание за „антисоветскую агитацию и пропаганду“ в Мордовии. — Вероятно, и такие слова нелживы: убийств и жестокости у них хватало.-Далі тут
вівторок, березня 14, 2023
Сторінками історії ОУН
Жінки! Ви не маєте чим переодягнути себе і своєї сім'ї, а сталінські вельможі розкошують і грабують ваше майно з ваших скринь. ОУН, 1948 рік.
вівторок, червня 16, 2020
Сторінками Історії ОУН
В.Мазуренко
середа, жовтня 16, 2019
СОЛОВЬИНЫЙ СПЕЦНАЗ
Почему ОУН пошла на сотрудничество с Абвером во время Второй мировой и как это было на самом деле. Ещё во время Первой мировой войны некоторых немецких военных посетила мысль о тщетности бытия. Не то чтобы вот прямо всего бытия, конечно, но вот о некоторых правилах войны точно. Результатами этих размышлений стало изменение некоторыми немецкими подразделениями тактики ведения боевых действий: от "джентльменской" войны они перешли к войне диверсантской, с переодеванием в форму противника, работой в тылу, запугиванием и террором — иначе говоря, стали чем-то средним между обычными военными, элитными отрядами и партизанами. То есть — спецназом.
далі тут
пʼятниця, січня 11, 2019
Останній бій останнього командира УПА. Василь Кук. Частина 2
"...При виїздах Кука в Ленінград в 1965 році і в Москву в 1969-му відзначено, що він поводив себе підозріло, застосовував різні хитрощі... В обох випадках йому вдавалося втекти від зовнішнього спостереження і безконтрольно повертатися до Києва..."
"Чому тебе не вбили?" — це питання чи не найчастіше доводилося чути Василеві Куку протягом його довгого життя. Він не міг дати на нього відповіді, тому що її не знав. Він просто робив усе, щоб перемогти. Навіть після полону.
Детальніше тут
Детальніше тут
неділя, вересня 16, 2018
Справа зрадника «Чигирина»
Справа «Чигирина» належить, мабуть до найбільших і, водночас, малодосліджених – ідеться про людину, котра займала чималу посаду в ОУН й пішла на співпрацю із радянськими спецслужбами. Зараз у вільному доступі є розлогий, як за своїм розміром, так і поданою інформацією, протокол його допиту, котрий тривав шість годин уніч з 22 на 23 липня 1946 року у Львові, очевидно в приміщенні обласного управління МГБ. [Електронний варіант: Електронний архів українського визвольного руху:
детальніше тут
неділя, квітня 22, 2018
Історія трьох націоналістів. Сьогодні 58-а річниця останнього відомого бою підпілля ОУН
Троє повстанців, двоє чоловіків і одна жінка, протистояли за різними даними від сотні до 500 солдатам, що з’їхались на 45 автівках. Повстанці прийняли бій. Та опинившись в оточенні, націоналісти вирішили накласти на себе руки. Чоловікам це вдалося. Жінка випустила собі кулю в голову, але попала у кількох міліметрах від мозку, що дало змогу кагебістським санітарам врятувати її, пишуть "Вікна" з посиланням на Локальну історію.
Йдеться про трьох повстанців - Марію Пальчак, Петра Пасічного та Олега Цетнарського, які із початку 1950-их переховувалися у криївках в Тернопільській області. Вони мали друкарську машинку, на якій передруковували стару націоналістичну літературу, датуючи різними пізнішими датами, ніж вона була створена. У такий спосіб переконуючи населення, що крім них, є ще інші підпільники, а повстанська боротьба триває.
Детальніше тут
Детальніше тут
середа, квітня 18, 2018
Степан Ленкавський – ідеолог українського націоналізму
«Він жив ідеєю, цілковито відданий Організації Українських Націоналістів -революціонерів. Не мав нічого – ні родини, ні рідні, ані хати. Всім для нього була ОУН і він для неї жив. Найкраще його можна охарактеризувати, назвавши монахом ОУН» – так писав про Степана Ленкавського український політичний діяч Микола Климишин.
30 жовтня минає 39 річниця з дня, коли у Мюнхені після важкої хвороби відійшов у вічність Степан Ленкавський – автор знаменитого «Декалогу українського націоналіста», політичний діяч та один з двадцяти восьми співзасновників ОУН.
Народився Степан Ленкавський в с. Угорники, біля Івано-Франківська у родині греко-католицького священника. Далі були Станіславівська гімназія, філософський факультет Львівського університету.
Далі
Далі
Підписатися на:
Дописи (Atom)