Показаны сообщения с ярлыком історія запорожських козаків. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком історія запорожських козаків. Показать все сообщения

Козаки були не просто дуже крутими: Українське козацтво – явище набагато давніше, глибше та більш значуще, ніж нам розповідали у школі

1. КОЗАЦТВО – ЦЕ ГЛИБШЕ, НІЖ ЗДАЄТЬСЯ 
 По-перше, козаки – набагато давніше явище, ніж розповідали у школі. Офіційно перша згадка про українських козаків міститься в польській хроніці 1489 року, яка описує похід польського війська під проводом королевича Яна Ольбрахта проти татар. Козаки тоді жили на території сучасної Вінниччини та прилеглих районів Кіровоградської, Черкаської та Одеської областей – це було Східне Поділля. Так от, поляки змогли успішно просуватися у подільських степах тільки тому, що дорогу їм показували тамтешні козаки, які добре знали місцевість.
детальніше тут

Що таке герць, або Як запорізькі козаки перед боєм дражнили супротивника

Про мужність, відвагу і звитяги запорожців ось уже багато століть ходять приголомшливі легенди. Не перестають дивувати їх винахідливість, кмітливість, гострий розум у веденні боїв як на суші, так і на морі. Чого тільки вартували їх знамениті “Чайки”, що наводили жах на ворожу флотилію, і тактика “герць”, який називали кривавим танцем смерті, що міг нагнати на будь-якого супротивника в панічний страх.
продовження тут

ІЗ ЖИТТЯ КОЗАКІВ

Козаків прийнято звеличувати, надаючи їм лицарських якостей. Однак існує й інша думка, вказуючи, що це були анархічні розбишаки. У всякому разі, козацтво — це було унікальне цікаве явище, якого не було в жодній іншій країні світу. Далі можете прочитати цікаві факти про козаків.
1 Особливості 
2 Війна
3 Звичаї 
 Назва «козак» тюркського походження, означає вільна, незалежна людина. Також це слово може означати людину, яка живе вдалині від інших людей, очевидно, це також ознака свободи. Схоже значення слова у назві «казах» (народ у Казахстані). Уперше слово «козак» зустрічається у писемних джерелах у 1303 році у значенні «варта».
детальніше далі

Переселення в "країну крові"

"Треба знати історію рідного народу. Правдиву історію. З усіма її жахами."

Переселення українських козаків на Кубань було гріховним від самого початку. По-перше, Чорноморське козацьке військо - хай і під тиском несприятливих обставин, - але залишало свій народ сам на сам із неймовірно жорстоким, підступним і безоглядним московським завойовником, залишало на неминучу розправу; по-друге, українське козацтво переселялося на землі, які впродовж століть і тисячоліть належали іншим народам. Так, ці землі на початку 90-х років XVIII ст. стали безлюдними. Стали безлюдними внаслідок політики випаленої землі царського уряду. Ногайські татари, які кочували на цих землях, були майже вщент винищені російськими військами під керівництвом Олександра Суворова. За свідченням Суворова, рубка татар була "жахливою".
детальніше тут

Кубань 60-летней давности - цитадель бандеровцев.

Вчера было столетие со дня рождения советского диссидента Григория Померанца. По такому случаю в ленте цитировали его статью "Догматы полемики и этнический мир", где есть отрывок, посвященный работе диссидента на Кубани. Померанц утверждает, что в 1950-х годах Кубань была украиноговорящим регионом с сильными националистическими настроениями, где за русский язык даже били.
 "В 1953 году я начал работать учителем в станице Шкуринской (бывшего кубанского казачьего войска), и вот оказалось, что некоторые школьники 8-го класса не говорят по-русски. Мне отвечали по учебнику наизусть. Кубанцы — потомки запорожцев, их родной язык — украинский, но за семь лет можно было чему-то выучиться...
Детальніше далі

Таємниця голови Івана Сірка

Земля України багата різноманітними пам’ятками археології, історії та культури. Тільки в Дніпропетровській області їх налічується 11.000. Серед них одним з найбільш відомих і шанованих пам’ятних місць минулого є могила кошового отамана Війська Запорозького Івана Дмитровича Сірка — особистості неабиякої, справжнього героя українського народу. Його ім’я ще за життя стало легендарним, а після смерті ось вже протягом 300 років не тільки ім’я, але навіть його прах, розбурхують розуми, привертають дослідників і обростають міфологічними сюжетами.
продовження

ЯК МОСКОВСЬКА КУРВА КАТЕРИНА ЗНИЩИЛА ЗАПОРІЖСЬКУ СІЧ

Як москалі знищили Запоріжську Січ, та каральні дії московських військ із захоплення і знищення столиці гетьмана Мазепи Батурина і його мешканців, що були проведені 2 листопада 1708 року. Та як ця повія-азіатка випалювала все українське... В ході цих дій були вирізані всі мешканці міста, За різними оцінками загинуло від 11 до 15 тисяч батуринців. . Саме місто було пограбоване, в тому числі і православні храми, а потім, за наказом Меншикова, було спалене, а церкви знищені Погром Запорозької Січі та арешт кошового. Князь Потьомкін виступив на засіданні уряду з проектом ліквідації Запорозької Січі 23 квітня 1775 року.
детальніше тут

Жіноча Січ:таємниці відносин

Майже всі підручники та посібники з історії України розповідають, що на Запорізькій Січі жінок не було. Мовляв, козакам під страхом смерті заборонялося приводити жінок на Січ. У цій статті ми розвіємо будь – які сумніви на рахунок того, чи брали жінки участь у військовому житті Козацької України. Життя козаків-запорожців зводиться, як правило, до відречення козаків від сімей і повне зосередження їхніх моральних, розумових і фізичних зусиль на військовій справі. А мірилом ставлення козацтва до жінок автори обирають відому українську пісню про козацького зверхника Сагайдачного,
детальніше

Брати по духу і зброї. Про дружбу козаків і татар

Взаємини українців і татар із глобального протистояння перетворюються на ритуал противників-рицарів – вони "гостюють" чи "навідують" один одного, а захопивши полон, ведуть чесний торг. І це, за словами Івана Сірка, не має бути "приводом для великої війни". Образ татар у поточній історичній свідомості - ніби дзеркальне відображення ідеалізованого образу козака. Насправді годі уявити природніших спільників і побратимів, ніж запорожці й кримчаки. Вони майже одночасно виходять на арену історії й так само одночасно сходять із неї, аби вже в стереотипних спотвореннях виринути на сторінках підручників. Козацтво як східне лицарство
детальніше тут

СПАДЩИНА ПРЕДКІВ.Оліфер Голуб: гетьман з корсунського Стеблева Джерело

Прізвище Оліфера Голуба з темряви минулого вперше виринає у світлі пожежі – палаючої пристані турецького Стамбула, штурмом взятої козацькими чайками, якими командував майбутній гетьман. 1615 роком, коли це сталося, датована перша письмова згадка про цього славного лицаря. Скільки років йому було на той час – достеменно не відомо, проте не менш шестидесяти. Та запал ще мав молодечий, розум ясний, а руку з шаблею – міцну, за що пізніше й гетьманом стане, причому не один раз… Вважається, що народився Оліфер Голуб у містечку Стеблеві (нині Корсунського району Черкащини). Точно відомо, що він жив тут, окрім того у Стеблеві мешкало багато його родичів і батько Остап, а сам Оліфер часто у підписах у документах до свого прізвища Голуб додавав ще й «Стеблівець».
детальніше далі

ВИТОКИ КОЗАЦТВА

Трагічна історія України-Руси спонукає замислитись над не менш трагічним сьогоденням нашої багатостраждальної Батьківщини. 
Численні спроби ворогів роздерти нашу землю на шматки продовжуються досі. Тож маємо дати однозначну відповідь – чому можливе таке взагалі?.. Історія свідчить, що єдиним захисником національних інтересів українців була Запорозька Січ. Ані ліві, ані праві наказні гетьмани України-Руси (роздертої навпіл по Дніпру) не спромоглися об'єднати український народ і подвигнути до розбудови незалежної держави. Лише Запорозька Січ єднала українську націю в незламному прагненні свободи і вподовж багатьох століть визнавалась у всьому світі як Незалежна Козацька Республіка.
детальніше тут

Ними захоплювалися, їх боялися: чим козаки найбільше вразили тогочасну Європу

Українське військо відзначалося неабиякою силою та відвагою й було знане не лише на своїх землях. Воно допомагало й іншим народам. Козаків називали рятівникам Європи. І хоч європейці плутали їх із… татарами, але саме на козаків покладали надії у протистоянні з ісламським світом. Перші свідчення про це з’явилися у Західній Європі ще в XV столітті. Якими ж бачили козаків європейці і що думали про них? Спілкуємось на цю тему з Дмитром Наливайком, професором, академіком НАНУ, лауреатом Шевченківської премії, та Кирилом Галушком, кандидатом історичних наук, координатором проекту “ЛікБез. Історичний Фронт”.
Детальніше тут

Анафема всякому, кто из Дня Защитника Украины пытается сделать 23 февраля

День Защитника Украины – замечательный праздник. И мы очень радовались когда Президент решил выделить его как государственный. Кстати, Пуйло назвал “возмутительным” это решение. Но вот прошло совсем чуть-чуть, и дьявольский совок пытается вернуть утраченные позиции. В школах “празднуют” “день мальчиков”, маркетологи предлагают пошлые попсовые поздравления, а недалекие граждане в соцсетях пытаются рассказать окружающим, мол, “защищать Родину – мужская работа”.
 Поэтому по пунктам.
Детальніше тут

Кубань під кригою. Про українців на Кубані.

«Нашого квіту» на півдні Росії чимало, проте українці там зрусифіковані й розпорошені
Козаки на «-ко»
 Щойно запорожці за указом цариці у XVIII столітті переїхали на Кубань, як тут їх зустріло виверження вулкана. Виявляється, це було не найгірше з того, що їм приготувала доля. Потім почалися нацьковування козаків на горців, кривава царська служба, громадянська війна, білі й червоні кати, штучний голод… На руїнах Російської імперії 1918 року виникла Кубанська народна республіка, яка навіть встигла укласти дружній союз з Українською державою. Що й не дивно: навіть після кровопролитної громадянської війни переписи 1920 і 1926 років засвідчували чисельну перевагу на Кубані українців.
Детальніше тут  

Іноземці про запорізьких козаків

1584 рік. Секретар папського нунція, італієць Карло Гамберіні (Carlo Gamberini) характеризуючи запорозьких та реєстрових козаків, підкреслював їхню різнобічну військову підготовку та зауважив відомості про дерев'яні січові укріплення – засіки, які будували козаки. Гамберіні звертає увагу на високе військове мистецтво козаків, на вміння організувати військові походи, хоробрість козацьких воїнів і вмілість гармашів (пушкарі — в українському козацькому війську спеціально підготовлені козаки, які опанували артилерійську справу). Починаючи з 1572 року європейські держави, як досвідчену і організовану армію, закликають козаків України на допомогу.
детальніше далі