ЖІНКА ЯКОЮ ПОВИНА ПИШАТИСЯ УКРАЇНА, МЕДИК АТО ЛІДІЯ ІЛЬКІВ

Коли розпочався Майдан, вона не побоялась вийти і відверто заявити свою позицію. І це в той час, коли багато земляків учительки із Хмельницького Лідії Ільків мовчали. Вона просто уявила на місці побитих беркутівцями студентів свою дитину. По завершенню революційних подій вступила у Нацгвардію. Аби згодом у прифронтовому шпиталі, незважаючи на втому і жах від побаченого, рятувати життя українським воїнам.
Детальніше тут

Іван Макар: індивідуальної свободи не буває без наявності свободи нації

Революція була завідома програшною, бо не мала ні чіткої мети, ні вождя, ні простих і зрозумілих гасел. Всі ніби-то хотіли свободи, забуваючи, що індивідуальної свободи не буває без наявності свободи нації, до якої належиш. Це мала бути національно визвольна війна, яка не вийшла, бо ще не дозріла. Ми дозріли лишень до того, що скинули символ легального очільника окупаційної влади – пам’ятника Володимира Лєніна, замінивши його символом таємного агента окупаційного режиму – портретом на Ёлці Юлії Тимошенко. Ми, українці, ще не готові мати незалежну державу і особисту свободу, а тому й не наважилися їх виборювати.
 Іван Макар

МІФИ І БРЕХНЯ РАДЯНСЬКО-РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДОНІЇ.

Вся история московитов построена на мифах, в которых преступления, предательства и небылицы превращаются в подвиги. Московиты пообразованнее признают, что это мифы, но ссылаются на их древность и педагогическую пользу. Но два мифа возникли совсем недавно. Более того, советская власть, при которой они начали возникать, давала сравнительно объективную информацию, не приплетая бандеровцев к событиям, к которым они не имели совершенно никакого отношения. Но дискурс сменился, в Путина вселился дух великого фюрера, и было велено считать Гитлера хорошим парнем, который попал в плохую компанию Бандеры и Шухевича.
детальніше

Гнусность и человеческая подлость наших власть имущих.

Борис Оболонский 
 Мне почти 70 лет, но я регулярно посещал Майдан, видел наяву одухотворенные лица Украинцев, вышедших на протест против режима президента - пидараста. И с кем я там не общался, ни единый человек не сказал мне, что он вышел на протест из-за того, что притесняют его родной язык, или его национальность, или его духовные позиции. Все как один, говорили мне, что вышли бороться за справедливость, против коррупции, за счастливую жизнь детей и внуков. Очень редко, но на трибуне Майдана появлялся и "серенький кардинал" Порошенко. Сначала он стоял в стороне, где- то в последнем ряду, еще не произносил своих пламенных речей, а лишь обозревал события. Но уже, когда всем стало очевидным, что режиму президента - недоумка пришел конец, оратор Порошенко высунулся впереди всех.
Далі

Лопатное блинопоедание в Ставрополье!

Загнивающему Западу никогда не побороть русские традиции празднования Масленицы В Ставрополье и в этом году решили не отходить от православных русских традиций празднования Масленицы и кормили человеческое стадо с лопат. Чтобы голодное стадо не растоптало или не покусало кормильцев, его поместили за загородку куда и бросали с лопаты слипшиеся куски горячего теста, изготовленного из кормовой муки. Человеческое стадо привычно блеяло, обжигая пальцы, ело горячее тесто и требовало добавки, отталкивая соседей локтями и сочным русским языком объясняя друг другу, кто чью мать, где, когда и с кем видел.
 Блины с лопаты фото
Детальніше тут

ДЛЯ СОВКОВОЇ ВАТИ.

ОУН-УПА – воююча сторона! «Спецбоївки» НКВД – банда

Цей факт, всупереч міжнародному праву заперечують шовіністичні кола Росії, Польщі, та їх апологети в Україні. Мета цієї інформаційної агресії – перешкодити об’єктивному, на базі архівних документів, висвітленню визвольних змагань українців в 30-50 роках ХХ століття та одночасно виправдати загарбницьку політику Москви , замовчати і виправдати скоєні нею злочини.
 Зацитую витяги з додатку до Конвенції про закони і звичаї суходільної війни ( ІV Гаагська конвенція):
Про воюючих Глава І.
Про те, хто признається воюючим.

ПОРОШЕНКО НАС ПОПЕРЕДИВ

 Чотири роки тому снайпери розважалися: дивились у приціли і вибирали собі жертв – хтось відстрілював карооких, хтось вкритих кіптявою від палаючих шин, а хтось знімав кожного третього, хто промине певний ліхтар. Порошенко і Пашинський вважали, що це – гарна технологія. І вони не помилилися: Україна знавісніла від жаху і ненависті. Нічого особистого, казали один одному Порошенко і Пашинський, це – політика. І справді, що може бути особистого у виборі випадкових жертв? – лише політика. Сьогодні хлопців убили вдруге: Майдан перегородили стальними конструкціями і вивісили на них портрети загиблих.